СУЧАСНА АНІМАЦІЯ: БАЗОВІ УНІВЕРСАЛІЇ КУЛЬТУРИ, КУЛЬТУРНІ ІНВАРІАНТИ ТА ВАРІАТИВНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.29Ключові слова:
анімація, універсалії культури, культурні інваріанти, варіативністьАнотація
Анімаційній твори у сучасній культурі відіграють важливу роль, впливаючи на розвиток інших екранних мистецтв та здійснюючи потужний вплив на сучасне культурне життя суспільства. У статті здійснена спроба дослідження сучасного мистецтва анімації в контексті універсалій культури, культурних інваріантів та його варіативності. Для дослідження був застосований метод екстраполяції, який дозволив оптимізувати знання та зробити висновки щодо особливостей анімації та її варіативності крізь призму універсалій культури та культурних інваріантів. Метод екстраполяції було використано як самостійний, а також при залученні індуктивних методів та методів моделювання, що дозволило оптимізувати знання та зробити висновки. Було проведено аналіз літературних джерел, який показав, що в науково-дослідній літературі накопичено значний матеріал, який розкриває сутність універсалій культури і культурних інваріантів. Було досліджено, що універсалії культури є своєрідними інваріантами розвитку, елементами культури, нормами, цінностями, правилами, традиціями, котрі притаманні усім культурам. Крім того, вперше здійснюється розгляд анімації через призму культурних інваріантів та універсаліїв культури. Встановлено, що культурний інваріант постає як єдність змінного й незмінного та є способом утримання і трансляції в культурно-історичній традиції символів, міфів та архетипів. Зроблено висновок, що функціонування сучасної анімації є варіативним. Варіативність пов’язана з культурними особливостями країни прокату анімації. Проте універсалії культури проявляються в сучасній анімації через загальнокультурні людські цінності, що вона відтворює. Інваріантність є відтворенням сенсів, які є незмінними у змінних інтерпретаціях. Варіативність сучасної анімації пов’язана з трансформаційними процесами у культурі, отже, функціонування сучасної анімації є варіативним. Варіативність пов’язана з культурними особливостями країни прокату анімації. Проте універсалії культури проявляються в сучасній анімації через загальнокультурні людські цінності, що вона відтворює. Інваріантність є відтворенням сенсів, які є незмінними у змінних інтерпретаціях.
Посилання
Балута Г. (2012). Iнварiанти: реальне чи номiнальне? Актуальнi проблеми духовностi : зб. наук. Праць. Випуск 13. Кривий Рiг. С. 212.
Босик З. (2010). Родинна обрядовість : трансформація та архетипові мотиви весільної обрядовості Середньої Наддніпрянщини : монографія. Київ : НАКККіМ. С. 137.
Geertz C. (1983). Local Knowledge : Further Essays in Interpretive Anthropology. N.Y. : Basic Books. 244 p.
Голубович І. Інваріанти і тексти культури. Докса. Випуск 6. URL: http://doxa.onu.edu.ua/Doxa6/222-230.pdf (дата звернення: 10.11.2022).
Кирилюк А. (1996). Универсалии культуры и семиотика дискурса. Миф. Одесса : Рось. С. 143.
Hills M. D. (2002). Kluckhohn and Strodtbeck's Values Orientation Theory. Online Readings in Psychology and Culture. 4(4). URL: https://doi.org/10.9707/2307-0919.1040 (дата звернення: 10.11.2022).
Гречанівська П. Варіативність – основа розвитку народних традицій. Новий Акрополь. URL: https://newacropolis.org.ua/theses/e731c0f4-6281-4eed-9e27-ce18d365e7a0 (дата звернення: 10.11.2022).
Hills M. D. (2002). Kluckhohn and Strodtbeck's Values Orientation Theory. Online Readings in Psychology and Culture. URL: https://doi.org/10.9707/2307-0919.1040 (дата звернення: 10.11.2022).
Колесник О.С. (2013). Художня інтерпретація інваріантних образів. Міжнародний вісник: Культурологія. Філологія. Музикознавство наук. журнал. Київ : Міленіум № 1.
Жулєнова О. (2013). Культурні універсалії, інваріантність та еквівалентність: іхня роль у реалізації кроснаціональних досліджень. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. № 3. С. 205.
Maldonado H., Hayes-Roth B. (2004). Toward Cross-Cultural Believability in Character Design, Stanford University. p. 61. URL: https://hci.stanford.edu/publications/2004/CrossCultBelievability0304/CrossCultBelievability0304.pdf (дата звернення: 10.11.2022).
Черниш М. (2013). Основні поняття та методологічні принципи культурологічного аналізу проблеми збереження культурного розмаїття. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. № 2. С. 90–95. URL: http://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/view/137999 (дата звернення: 10.11.2022).
Штомпка П. (2005). Социология. Анализ современного общества. Москва : Логос. С. 255.