КОРЕЙСЬКА МОВА В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ, МОВНА НОРМА, ВОЄННІ БУДНІ

Анотація

Корейська національна меншина України, порівняно з іншими, має недовготривалу історію співжиття з титульною українською нацією. Проблема незнання корейською діаспорою рідної мови є результатом безжальних депортацій та політики асиміляції спершу Російською імперією, потім керівництвом СРСР. Лише в останні тридцять років, уже за часів незалежної України, українські корейці на практиці успішно реалізовують законодавчо закріплені мовно-культурні права. В українській історіографії відсутнє комплексне дослідження, присвячене цій проблемі, тобто вивченню історії відкриття шкіл з корейською мовою викладання, роботи офлайн та онлайн мовних курсів, аналізу розмаїття навчальних заходів, націлених на опанування та популяризацію корейської мови не лише в середовищі діаспори, але й серед усіх тих, хто цікавиться корейською культурою та історією тощо. З цього і випливає актуальність даної наукової статті. Мета статті – розкрити передумови, причини та наслідки розвитку корейської мови в Україні як ідентифікатора нації в іно-етнічному середовищі. Завдання –прослідкувати та проаналізувати причини незнання поколіннями корейців, народжених у СРСР, мови своєї історичної батьківщини, здійснюючи мікроаналіз окремих фрагментів наративних інтерв’ю, отриманих українськими медійниками у респондентів – представників корейської меншини; проілюструвати травматичну пам’ять поколінь корейців, позбавлених можливості вивчати рідну мову; показати корейську ініціативу на місцях, націлену на вирішення мовного питання, а також підтримку своєї діаспори посольством Республіки Корея в Україні; окреслити роль такого явища як мовне волонтерство серед громадян України та Південної Кореї; донести до громадськості виклики, з якими стикається освітня галузь під час війни. Новизна дослідження криється у самому формулюванні теми. Перспективними видаються подальші наукові пошуки наративу, пов’язаного з вивченням історії, культури корейської національної меншини в Україні, зокрема мовної проблеми. У статті охоплено три центри, де були створені належні бази та умови для вивчення мови – Харків, Черкаси та Мелітополь. Уже понад рік ініціативна корейська громада бореться з викликами війни, наслідками тотальної русифікації комуністичним режимом поколінь корейців; демонструє характер і стійкість, викристалізовуючи цінності багатонаціонального населення України.