ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНІ ОСНОВИ ХАРИЗМИ ЕКСПЕРТА ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНОГО ВИЗНАННЯ

Анотація

У цій статті аналізується феномен харизми експерта як такого екзистенціального шарму людини, що виникає в результаті її особистісного становлення, практики власних знань та щирої співтворчої комунікації із оточуючими у процесі служіння власній місії. Осмислюється феномен квазіхаризми експерта, що виступає результатом напрацьованих зовнішніх поведінкових сигналів за відсутності значного багажу знань, навичок та щирої залученості як у власну діяльність, так і у діяльність і комунікацію з Іншими. Відзначається, що екзистенціально-комунікативними основами дійсної харизми експерта виступають: знання, практика знань, переживання експертом власної діяльності як «сродної» та діалогічність риторики. Аналізуються феномени об’єктивної та суб’єктивної експертності людини. Розвивається думка, що харизма експерта зумовлена сприйняттям загалу і виступає результатом не лише особистісної проявленості, а також напрацьованого досвіду людини, її соціальної та зокрема професійної репутації. Обґрунтовується положення, що жвавість знань, доповнених досвідом і креативним підходом, дає експерту можливість знайти новаторські методи дослідження дійсності, здійснюючи нові відкриття із глибин власної особистості. Таким чином, дійсно харизматичний експерт створює і виражає ексклюзивність власної діяльності. Робиться висновок, що харизма експерта виступає вираженням його відкритості до себе самого, світу та іншого у процесі особистісного зростання та служіння власній місії, що змінює життя інших на краще. Дійсна харизма експерта завжди максимально розкривається у контексті служіння Іншому своєю діяльністю, що стає місією. Пропонуючи певну завершену цінність у власній діяльності та адаптуючи її подачу під сприйняття послідовника, експерт укріплює свою харизму як людини, що є джерелом ексклюзивності та унікальності, пусковим механізмом життєвих змін на краще та яскравим маяком на шляху особистісних трансформацій оточуючих.