КУЛЬТУРА ЯК ПЕРЕМОГА ПРАВА НАД ІНСТИНКТОМ

Анотація

У статті основною ідеєю є розуміння історії як процесу розвитку, подібного до зростання ембріона, який відбувається у часі під впливом різних людей з більшим або меншим вкладом. Ця концепція передає дві ключові думки: по-перше, те, що ми робимо у теперішньому, може визначати майбутнє; і по-друге, майбутнє не зумовлено. Результатом цього розвитку є культура. Ми можемо розділяти матеріальну культуру та духовну культуру, хоч вони тісно пов’язані. Як будь-яка інша фізична істота, людина повинна задовольняти свої базові потреби та створювати мирне середовище для процвітання. Всі форми розвитку відбуваються в раціональному суспільстві, де люди діють навмисно, балансуючи свої потреби та бажання, визнаючи те, що необхідно та можливо. Людський розум дозволяє нам долати наші базові інстинкти та адаптуватися до нових реалій. Тоді як інстинкт тягне нас до звичних поведінкових патернів, розум і роздуми дозволяють нам долати ці тенденції. Перевага людства полягає у його здатності приймати зміни та відкидати шкідливі звички, тим самим просуваючи прогрес та розвиток. Закон можна розуміти як суворий набір правил, що описують очікування суспільства. Поряд із законом виникає мораль як третій елемент. Мораль є більш високорівневою системою, яка спрямовує нашу поведінку і допомагає нам приймати етичні рішення. Процес розвитку часто відбувається в контрасті, наприклад, коли індивідуальні права виникають з верховенства закону, проте безпека цих прав може бути наражена на загрозу з боку влади або сильних лідерів. Зрештою, прогрес досягається за рахунок балансу індивідуалізації та співробітництва. Суспільство має зберігати індивідуальні свободи, одночасно просуваючи колективні цілі та спільні цінності. Долаючи наші інстинкти і приймаючи розум і мораль, ми можемо побудувати більш справедливе та рівноправне суспільство, яке буде вигідним для всіх.