РЕПЛІКИ ПЕРЕЩЕПИНСЬКОГО СКАРБУ В ЕКСПОЗИЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ БОЛГАРІЇ ЯК ПРИКЛАД ВІДТВОРЕННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ СТАРОВИННИХ АРТЕФАКТІВ В ЕКСПОЗИЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МУЗЕЇВ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.50Ключові слова:
музей, музейна комунікація, експозиційна діяльність музею, репліки, артефакти, археологічні пам’ятки, туризм, Перещепинський скарб, євразійські кочівники, Велика Болгарія, хан Кубрат, Національний історичний музей БолгаріїАнотація
Мета статті – вивчити принципи введення реплік Перещепинського скарбу в експозицію ранньосередньовічної колекції Національного історичного музею Болгарії. Реквізит, бутафорія та репліки популярні у світі сучасного мистецтва. Якщо раніше їх використовували лише в театрі, кіно та рекламі, то сьогодні їх дедалі частіше замовляють музеї для своїх експозицій. Моделі та копії дають змогу експозиціонеру створювати візуальні образи оригіналів, які з певних причин не можуть бути задіяні як експонати. Точні копії з характеристиками реального об’єкта можуть бути зроблені як з реального предмета, так і з його зображення. Як до успішного прикладу звернемося до болгарського музейного досвіду застосування реплік в експозиційній діяльності. Зазначається, що Перещепинський скарб став основним археологічним доказом існування болгарської державності протягом 1300 років. Ці предмети працюють на ідею національної тяглості та величі болгарської державності. Автори статті вважають, що точне відтворення артефактів Перещепинського скарбу покликане емоційно вплинути на відвідувачів, адже таємнича історія знахідки скарбу, загадка його походження, багатство і розмаїтість перещепинського золота – усе це тримає відвідувачів у постійній зацікавленості розповіддю екскурсовода. Така організація експозиційного простору стала каталізатором подальшого комунікаційного зростання болгарської музейної мережі. В експозиціях почали широко використовувати копії, реконструкції, новоділи, муляжі та інші науково-допоміжні засоби. Розміри найбільшого історичного музею в Болгарії приваблюють дедалі більше відвідувачів, і, відповідно, пропонуються екскурсії різнопланового характеру. Так, НІМ реалізує свій музейний потенціал на максимально високому рівні, використовуючи історичні репліки як експозиційний матеріал.
Посилання
Вернер Й. (1988). Погребалната находка от Малая Перешчепина и Кубрат – хан на Българите. София: БАН, 56 с.
Гюрова, С. (2006). Музейното дело в България 1944–1951г. Сборник статии и документи: Фондация Арете Регионален исторически музей. Плевен, 493 с.
Комар О. (2000). Монограми Перещепинського комплексу. Східний світ, 1, с. 125–133.
Комар О. (2001). Кубрат і «Велика Болгарія»: проблема джерелознавчого аналізу. Сходознавство, Київ, 13–14, с. 133–155.
Кръстева Ст. (2003). Студии по музеология. Тотеми. Тезауруси. Кунсткамери. Виртуални пространства. Книга първа. София: Изд-во Издателската агенция ФДК, 376 с.
Малоперещепинське диво: Зарецький І. А. Скарб, знайдений при селі Мала Перещепина Костянтиноградського повіту Полтавської губернії; Кулатова І. А., Супруненко О. Б. Археологічна дослідницька діяльність І. А. Зарецького; Приймак В. В., Супруненко О. Б. Перещепинський «скарб» (2013). Полтава: ТОВ «АСМІ». 104 с. Центр охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської держобладміністрації.
Музеи и памятники на културата (1988). Бр. 1. София: Комитет за искусство и культура, Наука и искусство, 66 с.
Музейни експозиции и стандарти: Поглед напред (2017). София: «Издава Българо-амнриканската комисия за образователен обмен «Фулбрайт» и Фондация «Моят музей», 343 с.
Приймак,В. В., Супруненко О. Б. (2005). Перещепинський «скарб». Київ-Полтава: Вид-во «АСМІ», ВЦ «Археологія». 24 с. Центр пам’яткознавства НАН України і Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури. Полтавська обл. організація конгресу українських націоналістів. Сер. «Скарби України», вип. 1.
Приходнюк О. (1999). Гуни та протоболгари в Європі (за історичними та археологічними джереламими). Київ, 50 с.
Сміленко А. Т. (1997). Про пограниччя Болгарії і Русі в раннє середньовіччя. Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян. Збірник наукових статей, присвячених 100-річчю з дня народження Віктора Платоновича Петрова. НАН України, Інститут археології. Редколегія: В. Д. Баран (відповідальний редактор), Р. В. Терпиловський, Н. С. Абашина. Київ; Львів: РАС, с. 190–196.
Супруненко О. Б. (2012). Перещепинський скарб та його епоха: Міжнародна наукова конференція у Комсомольську. Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2012 = Anti quities of the Dnieper Left Bank Regions 2012: Збірник наукових праць / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК; Інститут археології НАН України; ЦОДПА; [Наук. і відп. ред. Супруненко О.Б.; редколегія: Івакін Г. Ю., Ковальова І.Ф., Кулатова І. М. та ін.]. Київ-Полтава: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, с. 3–14.
