REPLICAS OF THE PERESHCHEPINSKY TREASURE IN THE EXPOSITION OF THE NATIONAL HISTORICAL MUSEUM OF BULGARIA AS AN EXAMPLE OF FORMATION AND SIMULATION OF ANCIENT ARTIFACTS IN THE EXPOSITION ACTIVITIES OF MUSEUMS
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.50Keywords:
museum, museum communication, exhibition activities of the museum, replicas, artifacts, archaeological sites, tourism, Pereshchepinsky treasure, Eurasian nomads, Greater Bulgaria, Kubrat Khan, National Historical Museum of BulgariaAbstract
The purpose of the article is to study the principles of introducing replicas of the Pereshchepinsky treasure into the exhibition of the early medieval collection of the National Historical Museum of Bulgaria. Props, props and replicas are popular in the world of contemporary art. Previously, they were used only in theater, cinema and advertising, but today they are increasingly ordered by museums for their exhibitions. Models and copies allow the exhibitor to create visual images of the originals, which for certain reasons cannot be used as exhibits. It is noted that the Pereshchepinsky treasure became the main archaeological evidence of the existence of Bulgarian statehood for 1300 years. These items work on the idea of national gravity and the greatness of the Bulgarian statehood. The authors of the article believe that the accurate reproduction of the artifacts of the Pereshchepinsky treasure is intended to have an emotional impact on those visitors, because the mysterious history of the discovery of the treasure, the mystery of its origin, the wealth and variety of Pereshchepinsky gold – all this keeps visitors in constant interest in the guide’s story. Such an organization of the exhibition space was a catalyst for the further communication growth of the Bulgarian museum network. Copies, reconstructions, remakes, dummies and other scientific aids began to be widely used in exhibitions. The size of the largest historical museum in Bulgaria attracts more and more visitors and, accordingly, excursions of a varied nature are offered. Thus, IM realizes its museum potential at the highest possible level, using historical replicas as exhibition material.
References
Вернер Й. (1988). Погребалната находка от Малая Перешчепина и Кубрат – хан на Българите. София: БАН, 56 с.
Гюрова, С. (2006). Музейното дело в България 1944–1951г. Сборник статии и документи: Фондация Арете Регионален исторически музей. Плевен, 493 с.
Комар О. (2000). Монограми Перещепинського комплексу. Східний світ, 1, с. 125–133.
Комар О. (2001). Кубрат і «Велика Болгарія»: проблема джерелознавчого аналізу. Сходознавство, Київ, 13–14, с. 133–155.
Кръстева Ст. (2003). Студии по музеология. Тотеми. Тезауруси. Кунсткамери. Виртуални пространства. Книга първа. София: Изд-во Издателската агенция ФДК, 376 с.
Малоперещепинське диво: Зарецький І. А. Скарб, знайдений при селі Мала Перещепина Костянтиноградського повіту Полтавської губернії; Кулатова І. А., Супруненко О. Б. Археологічна дослідницька діяльність І. А. Зарецького; Приймак В. В., Супруненко О. Б. Перещепинський «скарб» (2013). Полтава: ТОВ «АСМІ». 104 с. Центр охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської держобладміністрації.
Музеи и памятники на културата (1988). Бр. 1. София: Комитет за искусство и культура, Наука и искусство, 66 с.
Музейни експозиции и стандарти: Поглед напред (2017). София: «Издава Българо-амнриканската комисия за образователен обмен «Фулбрайт» и Фондация «Моят музей», 343 с.
Приймак,В. В., Супруненко О. Б. (2005). Перещепинський «скарб». Київ-Полтава: Вид-во «АСМІ», ВЦ «Археологія». 24 с. Центр пам’яткознавства НАН України і Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури. Полтавська обл. організація конгресу українських націоналістів. Сер. «Скарби України», вип. 1.
Приходнюк О. (1999). Гуни та протоболгари в Європі (за історичними та археологічними джереламими). Київ, 50 с.
Сміленко А. Т. (1997). Про пограниччя Болгарії і Русі в раннє середньовіччя. Проблеми походження та історичного розвитку слов’ян. Збірник наукових статей, присвячених 100-річчю з дня народження Віктора Платоновича Петрова. НАН України, Інститут археології. Редколегія: В. Д. Баран (відповідальний редактор), Р. В. Терпиловський, Н. С. Абашина. Київ; Львів: РАС, с. 190–196.
Супруненко О. Б. (2012). Перещепинський скарб та його епоха: Міжнародна наукова конференція у Комсомольську. Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2012 = Anti quities of the Dnieper Left Bank Regions 2012: Збірник наукових праць / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК; Інститут археології НАН України; ЦОДПА; [Наук. і відп. ред. Супруненко О.Б.; редколегія: Івакін Г. Ю., Ковальова І.Ф., Кулатова І. М. та ін.]. Київ-Полтава: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, с. 3–14.