«ГРА В МИСТЕЦТВО» БОРИСА МИХАЙЛОВА (1981–1988): ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО КОНТЕКСТУ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.47Ключові слова:
ігрове мислення, гра, карнавальне світовідчуття, художня творчість Б. Михайлова, художній наратив, станковізація фотографії, серйозно-сміхові жанри, меніппова сатираАнотація
У статті проаналізовано важливі історичні події та факти біографії Б. А. Михайлова (нар. 25 серпня 1938 р., м. Харків, УРСР), за яких актуалізувалося ігрове мислення митця на перших етапах його художньої творчості. Наведено посилання на досить рідкісні архівні документи, які до цього не було введено до теоретичного дискурсу. Вивчено художнє та інтелектуальне середовище митця та взаємні впливи оточення у 1970–1980-і роки. Моделювання «гри в мистецтво» Б. Михайлова здійснено згідно з концепцією ігрового мислення О. Барановської, концепцією «станковізації фотографії» О. Лаврентьєва, концепцією жанрів «серйозно-сміхового» М. Бахтіна тощо. Твори Б. Михайлова належать до серйозно-сміхових жанров. Після знайомства з колами литовських фотографів та московських художників-авангардистів він звернувся до мистецьких практик, що мають наративну природу. Внаслідок спілкування під час зустрічі «Можливості фотографії», яка презентувала мистецтво, інспіроване фотографією, у листопаді 1981 року у Москві, у Б. Михайлова з’являється «станкове ставлення до твору». У художніх наративах Б. Михайлова, що було створено з 1981 по 1988 роки, присутні елементи карнавалізації та Меніппової сатири. Властивості ігрового мислення Б. Михайлова – надмірність, заміни та зміщення, інтенсивність, непередбачуваність та випадковість уможливлюють здійснитися ігровим подіям у художньої творчості митця. У статті проаналізовано обрані твори, створені на другому – «концептуальному» етапі творчості Б. Михайлова. У ході дослідження було застосовано біографічний, концептуальний, дескриптивно-феноменологічний методи аналізу, компаративістику та герменевтику.
Посилання
Барановская О. Н. (2018). Игровое мышление и нормативная организация жизни культуры. Наукове видання Філософія та гуманізм, 1(7), 11–18.
Бернар-Ковальчук Н. (2020). Харківська школа фотографії: гра проти аппарату. Харків : MOKSOP. 368 с.
Вартанов А. (1989) Черкашин Валерий. На перекрестке. Советское фото. № 4. С. 28–30.
Кабаков И. (1999) 60–70-е: Записки неофициальной жизни в Москве. Wiener Slavistische Almanach. Wien : Sonderband 47. 267 с.
Кабаков И. (1984) Культура, “я”, “оно” и Фаворский Свет. Беседа. Религиозно-философский журнал. Ленинград–Париж. С. 164–193.
Кривенцова А., Ридный Н. (2008) Борис Михайлов: «Концептуализм для меня – это аналитическая позиция». URL: http://xz.gif.ru/numbers/70/mihailov (дата звернення: 24.06.2023).
Лаврентьев А. (1988) Непосредственная фотография. Советское фото. № 9. С. 19–23.
Лаврентьев А. (1982) Родченко в фотографии. Техническая эстетика. № 6. С. 1–6.
Нарушите А. (2020) Незакінчена справа незакінченої дисертації: Борис Михайлов та «Естетика нудьги». KHARKIV PHOTO FORUM 2020: [каталог]. Київ : Букша. С. 126–129.
Николаев О. Семинар в Таллине. Советское фото. 1982. № 8. С. 27.
Павлова Т. (2020a) До історії Харківської школи фотографії. KHARKIV PHOTO FORUM 2020: [каталог]. Київ : Букша. С. 22–49.
Павлова Т. (2020b) Перша публічна виставка групи «Время» в Харкові: маніфест нового артмедіуму. ВІСНИК ХДАДМ, 3, 54–61. URL: https://doi.org/10.33625/visnik2020.03.054.
Павлова Т. В. (2018) Авангард в образотворчому мистецтві Харкова ХХ століття. Doctor Thesis. Львів. 36 с.
Павлова Т. В. (2021) Авангард червоний та зелений: Від «теорії удару» до «Контакту». URL: https://ksp.ui.org.ua/uk/researcher-txt/t-pavlova-blow-theory-kontact (дата звернення: 24.06.2023).
Павлова Т. В. (2007) Фотомистецтво в художній культурі Харкова останньої третини XX століття (на матеріалі пейзажного жанру). PhD Dissertation. Харків. 219 с.
Раппапорт А. (1982) Специфика фотографической эстетики. Техническая эстетика. № 6. С. 17–19.
Рупин Ю. (2008) Дневник фотографа. URL: http://samlib.ru/r/rupin_j_k/dnevnik_fotografa-2.shtml (дата звернення: 24.06.2023).
Рупин Ю. (2007) Лурики. URL: http://samlib.ru/r/rupin_j_k/luriki.shtml (дата звернення: 24.06.2023).
Скляренко Г. Я. (2020) Українські художники: з відлиги до Незалежності. У 2-х книгах. Книга друга. Київ : Huss . 304 с.
Черневич Е. (1972) Коментар до теми. Техническая эстетика. № 6. С. 7–11.
Чех Н. (2022) «Нефотографічне»: Сергій Братков та Борис Михайлов. Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології, 1(37), 118–137. URL: https://doi.org/10.18524/2410-2601.2022.1(37).281827.
Чех Н. (2022) Просто граючись: Валера та Наташа Черкашини. Науковий журнал Художня культура. Актуальні проблеми, 18 (1), 146–153. URL: https://doi.org/10.31500/1992-5514.18(1).2022.260444.
Чех Н. (2021) Символічна подорож «Скрипки» Є. Павлова від актуального світу до віртуального та назад. ВІСНИК ХДАДМ, 2, 389–391. URL: https://doi.org/10.33625/visnik2021.02.389.
Чех Н. Б. (2023) Феномен гри в художньої творчості Бориса Михайлова: 1966–1980. Науковий журнал Художня культура. Актуальні проблеми, 19(1), 168–180. URL: https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(1).2023.283146.
Яковенко К. (2019, 15 липня) Татьяна Павлова: «Ми подбирали мифы как ключи. URL: http://www.korydor.in.ua/ua/voices/tatyana-pavlova-my-podbirali-mify-kak-kljuchi.html (дата звернення: 24.06.2023).
Bakhtin М. & Emerson C. (Tr.) (1999) Problems of Dostoevsky’s Poetics. Theory and History of Literature. The University of Minnesota Press. Vol. 8. 334 p.
Chekh N. B. (2019), ‘Unfinished dissertation’ by Boris Mikhailov: structural and narrative analysis of the photo series, RSUH/RGGU Bulletin. “Literary Theory. Linguistics. Cultural Studies” Series, 8, 241–258. URL: https://doi.org/10.28995/2686-7249-2019-8-241-258.
Eerikäinen H. & Eskola Т. (1988) Toisinnakiat. Uusi Neuvostoliiton valokuvaus. Helsinki : SN-Kirjiat Publishing. 120 р.
Jung C. G. (1978) The Spirit in Man, Art and Literature. Princeton University Press. 184 р.
Mikhailov B. (2006) Crimean Snobbism. Tokio : Rat Hole Press.
Mikhailov B. (2002) Salt Lake. Göttingen : Steidl Verlag. 80 p.
Mikhailov B. (2007) Suzi et Cetera. Köln : Walther König Verlag, 208 p.
Mikhailov B. (2019) Suzi et Cetera (Part 2). Palermo : 89 books Press, 204 p.
Mikhailov B. (2020) Viscidity. PPP Editions Press.
Mikhailov B. (2006, 2009) Yesterday’s Sandwich. London : Phaidon Press. 124 р.
Mikhailov B. (2019) Yesterday’s Sandwich II. Tokyo : Super Labo. 90 р.
Mikhailov B., Kabakov I., Tupitsyn M. and Tupitsyn V. (2004) Verbal Photography: Ilya Kabakov, Boris Mikhailov and the Moscow Archive of New Art. Porto : Porto Museu Serralves. 247 p.
Mikhailov B. & Schube I. (2009) Boris Mikhailov: Maquette Braunschweig. Göttingen : Steidl Verlag.
Mikhailov В., Stahel U. (Ed.), Dyogot E., Heiden Von der A., Schischkin M., Schube I., Petrovsky H. and Tupitsyn M. (2003) Exhibition Catalogue, Winterthur, Fotomuseum Winterthur, Boris Mikhailov : A Retrospective / Eine Retrospektive, Zurich : Scalo Verlag Ac. 176 p.
Mikhailov B., Tupitsyn M. and Schwarzenbach A. (1998) Unfinished dissertation by Boris Mikhailov. Zürich : Scalo Verlag Ac. 220 p.
Misiano V. (2015, 2022) Boris Mikhailov on Liberation, Vulgarity, and Chance in Photography. Retrieved June 24, 2023 from https://aperture.org/editorial/boris-mikhailov-on-liberation-vulgarity-and-chance-in-photography.
Misiano V. und Peschler, E. (Hrsg.) (1988) Die zeitgenössische Photographie in der Sowjetunion – Reportagen sozialer Wirklichkeit. Edition Stemmle Verlag. 224 p.
Mrazkova D., Remes V. & Jeffrey I. (Ed.) (1986) Another Russia: Through the Eyes of the New Soviet Photographers. London : Thames & Hudson Ltd. 176 p.
Musvik V. (2022). Boring Photographs: American New Topographies, ‘Socialist Boredom’, and Post-Soviet Deadpan Photographs. European Journal of American Studies, 17-4. Retrieved June 24, 2023 from https://journals.openedition.org/ejas/19138.
Pavlov E. & Pavlova T. (2018) Violin. Kyiv : Rodovid. p. 128.
Salzirn T. Exhibition Catalog. (1994) ‘I am not Me’. Saint Petersburg: PhotoPostscriptum.
