КУЛЬТУРНА ПАМ’ЯТЬ ПРО ГОЛОКОСТ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ INSTAGRAM І TIKTOK
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.38Ключові слова:
Голокост, соціальна мережа, культурна пам’ять, Instagram, ТікТок, євреїАнотація
Популярність соціальних мереж, що зростає, зумовила їх вплив на соціум і динаміку сучасної культури. Застосунки мають змогу створювати тенденції, даючи можливість кожному користувачеві до цього доєднатися. Завдяки медіапродукту платформи трансформують розуміння наративних подій, таких як Голокост. Саме інформативна наповненість застосунків дає змогу простежити, як саме відтворюється культурна пам’ять про подію минулого. У статті виокремлюються соціальні мережі Instagram і ТікТок, бо саме вони мають показовий візуальний матеріал, що висвітлює єврейську трагедію. Дослідження має на меті визначити й прослідкувати вплив застосунків на адаптацію культурної пам’яті про Голокост серед користувачів. Методологія ґрунтується на використанні культурологічного підходу до визначення специфіки сучасної культури та соціальних медіа; базується на методі контент-аналізу, за допомогою якого розглянуто особливості репрезентації Голокосту через призму візуального продукту. На основі перегляду показових прикладів контенту ми зафіксували моменти трансформації сприйняття єврейської трагедії аудиторією; за допомогою структурного методу визначили співвідношення індивідуальної та колективної рефлексії на подію в межах зазначених соціальних мереж. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше подано аналіз контенту Instagram і TikTok про Голокост. Він дає змогу розширити уявлення про те, як трансформується культурна пам’ять про подію. Ми довели, що поряд із традиційними комеморативними практиками1 Голокост потребує сучасного осмислення за допомогою цифрового інструменту. Це дає можливість підлаштувати трагедію під такі запити суспільства, як доступність та інформативність.
Посилання
Ассман, А. (2012). Простори спогаду. Форми трансформації культурної пам’яті. Київ : Ніка-Центр. 400 с.
Довгополова, О. (2020). Мапування пам’яті. Verbum, 68. URL: https://www.verbum.com.ua/02/2020/cartography/memory-mapping/.
Киридон, А. (2013). Простір пам’яті: інституціоналізація пам’яті. Україна – Європа – Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія «Історія та міжнародні відносини». № (12). С. 203–208.
Кислюк, К. (2023). Рівень українізації та суспільної актуальності топових акаунтів YouTube, Instagram, TikTok. Культура України. № (79). С. 7–18.
Мусієнко, О. (2022). Новітні аудіовізуальні інструменти репрезентації української ідентичності на відеохостингах в умовах російсько-української війни. Культура України. № (78). С. 30–37.
Нора, П. (2014). Теперішнє, нація, пам’ять. Кліо, 272 с.
Семерин, Х. (2020). Меморілізація Голокосту в Острозі: місця і простори пам’яті та (ко)меморативні практики роботи з ними. Місто: історія, культура, суспільство. № 9. С. 127–140.
Семен, Н. (2021). Особливості подачі інформації про пандемію COVID-19 в Instagram-акаунтах таких українських медіа (на прикладі профілів телеканалів «НТА» та «Україна 24»). Держава та регіони. Серія «Соціальні комунікації». № 2. С. 130–135.
Assmann, J. (2011). Cultural Memory and Early Civilization: Writing, Remembrance, and Political Imagination. Cambridge University Press. 332 p.
Bareither, C. (2020). Mediated Pasts – Popular Pleasures. Medien und Praktiken populärkulturellen Erinnerns. Hrsg. mit Ingrid Tomkowiak. Königshausen & Neumann, Würzburg. 273 p.
Commane, G. (2021). Instagram and Auschwitz: a critical assessment of the impact social media has on Holocaust representation. 24 p.
Gerbaudo, P. (2012). Tweets and the Streets: Social Media and Contemporary Activism. 208 p.
Salvo, M. (2017). Trauma, narration, technology: user-ordered representation and the Holocaust. Computers and Composition. Volume 16 (2). Р. 283–301.
Volo, S., Irimiás, A. (2021). Instagram: Visual methods in tourism research. Annals of Tourism Research. № 91. 10 p.
Wight, A.C. (2020). Visitor perceptions of European Holocaust heritage: A social media analysis. Tourism Management. № 81. Р. 104–142.
