ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ АНТИЧНОЇ АРХІТЕКТУРИ

Автор(и)

  • Ігор Георгійович Кудря Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського https://orcid.org/0000-0002-4324-1336
  • Олександр Іванович Конюшевський Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського https://orcid.org/0009-0004-2882-6995

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.21

Ключові слова:

філософія, архітектура, античність, культура, симетрія.

Анотація

Античний філософський дискурс та антична архітектура набули світового значення і стали вершиною розвитку еллінської цивілізації. У статті розглянуто взаємозв’язок між античною філософією та архітектурою. Шляхом використання структурного, концептуального та історичного аналізу грецької архітектури з’ясовано, як античні філософські підходи вплинули на її становлення. У дослідженні проаналізовано різні аспекти античної архітектурної форми та змісту, а також їх співвідношення з різними античними філософськими концепціями та принципами, зокрема золотим перетином, пропорцією чисел, а також описано доричний та іонічний ордери в контексті їх символічного значення. Крім того, в статті досліджується еволюція античної архітектури від первісного до класичного періоду, що відображає вплив філософських думок на її розвиток. Аналіз впливу філософських концепцій, які сформувалися в давньогрецькому світі, на становлення та розвиток архітектурних стилів та технік побудови дає можливість краще зрозуміти корінні принципи, які стали фундаментом для архітектурних досягнень античності. Виявлено, як філософські концепції, як-от раціональність, симетрія, пропорція та антропоцентризм, перейшли зі сфери філософії до архітектури, впливаючи на формування архітектурних об’єктів, їхню структуру, розміщення та функціональність. Проаналізовано такі визначні споруди, як Акрополь в Афінах, його храми, включаючи Партенон та Пропілеї, в контексті філософських принципів симетрії та числа. Досліджено вплив ідеалізму Платона та концепції причинності Арістотеля на формування архітектурної практики, підкреслено нерозривний зв’язок філософського та матеріального в античному світі. Дослідження може послужити основою для подальших науково-практичних розробок у сфері філософії та історії архітектури і допомогти сформулювати загальну концепцію впливу давньогрецького філософського дискурсу на античну архітектуру.

Посилання

Burnet, J. (1892). Early Greek Philosophy. London: A. & C. Black, 388.

Casey, E. (1997). Space in Greek mind, the Fate of Place: A Philosophical History. Berkeley: University of California Press, 488.

Ching, D. K., Jarzombek M., Prakash V. (2007). A Global History of Architecture. New Jersey: Hoboken, John Wiley & Sons, 759.

Hahn, R. (2001). Anaximander and the Architects: The Contributions of Egyptian and Greek Architectural Technologies to the Origins of Greek Philosophy. New York: State University of New York Press, 234.

Hemingway, C. (2000). Architecture in Ancient Greece, Heilbrunn Timeline of Art History. New York: Metropolitan Museum of Art, 51–54.

Retallack G. (2008). Rocks, views, soils and plants at the temples of ancient Greece. Massachusetts: Antiquity, 82, 640–657.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-15

Як цитувати

Кудря, І. Г., & Конюшевський, О. І. (2024). ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ АНТИЧНОЇ АРХІТЕКТУРИ. Культурологічний альманах, (2), 180–184. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.21

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають