ОБМЕЖЕННЯ РЕЛІГІЙНОЇ СВОБОДИ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ЦІННІСНИХ ПІДСТАВ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.2.57Ключові слова:
релігійна свобода, національна безпека, права людини, свобода совісті, українське православ’я, російсько-українська війнаАнотація
Стаття досліджує трансформацію ціннісних підстав релігійної свободи в Україні в умовах повномасштабної російської агресії. Автор аналізує парадигмальний зсув від ліберальної моделі релігійної свободи як абсолютної цінності до сек'юритизованої моделі, де безпека стає визначальним критерієм допустимості релігійної діяльності.Дослідження розкриває еволюцію підходів до релігійної свободи в Україні – від оптимістичного бачення як беззаперечного досягнення демократії до усвідомлення її вразливості в умовах гібридних загроз. Особлива увага приділяється використанню релігійних інституцій як інструментів гібридної війни та формуванню нового правового режиму у відповідь на ці виклики. Застосовуючи теоретичні напрацювання Копенгагенської школи безпекових студій, автор досліджує процес сек'юритизації релігії в українському контексті, виділяючи її специфічні характеристики: екзистенційний характер загрози, інституційну залежність як безпековий фактор та превентивний характер сек'юритизації.Стаття аналізує реакцію міжнародної спільноти на українські обмеження діяльності релігійних організацій, пов'язаних з країною-агресором, та розкриває складність балансування між традиційними правозахисними принципами та визнанням безпекових потреб України.Автор проблематизує формування нової парадигми "безпека як передумова свободи", яка базується на переосмисленні ієрархії прав в умовах екзистенційної загрози. Особливу увагу приділено процесу інституціоналізації нового підходу до регулювання діяльності релігійних організацій, пов'язаних з країною-агресором. Дослідження має важливе значення для розуміння трансформації співвідношення індивідуальних прав та колективної безпеки в епоху гібридних загроз та може стати основою для переосмислення міжнародних стандартів релігійної свободи в умовах екзистенційних викликів.
Посилання
Бабій, М. (1996). Свобода віросповідання: проблеми практичної реалізації. Українське релігієзнавство, 1, 45–50.
Brylov, D., & Kalenychenko, T. (2022). Ukrainian Religious Actors and Organizations After Russia's Invasion. Berkley Center for Religion, Peace & World Affairs.
Buzan, B., Wæver, O., & de Wilde, J. (1998). Security: A New Framework for Analysis. Lynne Rienner Publishers.
Canopy Forum. (2024, November 27). Religious Freedom in Ukraine: Can we move on from misleading election narratives? URL: https://canopyforum.org/2024/11/27/religious-freedom-in-ukraine-can-we-move-on-from-misleading-election-narratives/
Василенко, В. С., & Корицький, Я. Б. (2025). Сутність держави як фактор вдосконалення державно-церковних відносин. Культурологічний альманах, 1(13), 9–15.
Vasin, M. (2016). Огляд ініціатив у сфері розвитку релігійного законодавства України. Релігійна Свобода: На Перехресті Епох, Країн і Культур. Науковий Щорічник. № 19(1), 180–184. https://doi.org/10.32420/RS.2016.19.1.965
Vovk, D. (2024). The Russia-Ukraine war, the Orthodox Church, and religious freedom. Religion, State and Society. Vol. 52
Єленський, В. (2023, 8 грудня). Ви потрапили під вплив інформаційного кліше, що поширюється керівництвом УПЦ та їхніми лобістами. Діалог Тут. URL: https://dialogtut.online/vy-potrapyly-pid-vplyv-informaczijnogo-klishe-shho-poshyryuyetsya-kerivnycztvom-upcz-ta-yihnimy-lobistamy/
Fert, A. Vovk, Dm. (2024). Spiritual Decolonization, National Security, and Religious Freedom. Talk About: Law and Religion.
Филипович, Л. (2024). Сучасні виклики для України в сфері релігійної безпеки. Історія релігій в Україні, 34, 210–220.
Human Rights Watch. (2024, October 30). Ukraine: New Law Raises Religious Freedom Concerns.
Колодний, А. (2013). Феномен українського релігійного плюралізму. Релігійна свобода, 19, 11–20.
Целковський, Г. А. (2024). Міжнародний аспект правового регулювання підпорядкування Української православної церкви. Культурологічний альманах, (3), 370–377. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.3.44
Laegaard, S. (2019). Religious toleration and securitisation of religion. In M. C. d. C. Andreescu (Ed.), Religion and Human Security: A Global Perspective (pp. 117–134). Routledge.
OSCE/ODIHR. (2019). Freedom of Religion or Belief and Security: Policy Guidance. Organization for Security and Co-operation in Europe.
Pennsylvania Assembly. (1755, November 11). Reply to the Governor. Founders Online, National Archives.
U.S. Commission on International Religious Freedom. (2024). Annual Report 2024.
U.S. Department of State. (2023). 2023 Report on International Religious Freedom: Ukraine.
Vasin, M. (2023). New Religious Legislation in Ukraine as a Response to Russian Aggression. SECURITY, RELIGION, AND THE RULE OF LAW International Perspectives. Edited by Tania Pagotto, Joshua M. Roose and G. P. Marcar (pp. 126–138). Routledge.
Wittes, B. (2011). Against a crude balance: Platform security and the hostile symbiosis between liberty and security. Brookings Institution.
Хельберг, У. І. (2012). Сек'юритизація як політичний феномен. Маґістеріум. [упоряд.: Кисельов С. О.]. Політичні студії. Вип. 46. С. 64–67.
Ярмол, Л. В. (2015). Захист свободи віросповідання Європейським судом з прав людини (загальнотеоретичні аспекти). Л. В. Ярмол, І. Б. Тучапець. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. № 824. С. 368–372.
