ТВОРЧІСТЬ ЯК ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ВИМІР БУТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.3.14Ключові слова:
буття, екзистенційний вимір буття, людина, негатив, стрес, творчість, творчий потенціалАнотація
У статті досліджено творчість як екзистенційний вимір буття. В умовах технологічної перебудови суспільних відносин відбувається знецінення самобутності людського індивідуума. Постаючи як механічний компонент соціального організму, людина може відчувати тягар екзистенційної кризи. Це спричиняє втрату ціннісного виміру, розгубленість, аномію, відчуження. У такому разі виникає концептуальна вимога усвідомлення буттєвості творчого акту, перенесення сприйняття поняття творчості за межі ординарного генерування (створення) креативних задумів, культурних символів та мистецьких напрацювань. Філософські роздуми про творчість як екзистенційний вимір буття привертають увагу до проблеми людської справжності. Це підкреслює актуальність роботи, адже дослідження творчості в такому виконанні знаходить нові стратегії самотрансценденції сучасної кризи людяності. Тут творчість окреслюється як простір, в якому людина виявляє (знаходить) істинні сенси своєї буттєвості. Основою нашої праці слугували останні дослідження і публікації сучасних науковців. Нині суттєвого осмислення потребує необхідність розуміння прояву творчості, творчого акту у площині смисложиттєвого виміру буття. Варто скерувати фокус нашої уваги на зовнішні і внутрішні настрої людини та її прояви щодо творчості. Проведене дослідження дозволило експлікувати феномен творчості як екзистенційний вимір людського буття. Творчість постає як усвідомлений вибір (екзистенційна дія), через який людина змінює навколишній світ і створює себе в континуумі істинного існування. Це вершина розвитку людини, за якого вона спочатку долає негатив, а потім перевершує його та конституює нову парадигму свого життя.
Посилання
Барковський М. О. (2026). Концепт мудрості (Paññā) у «Вісудгіміззі»: герменевтичний підхід Буддгаґгоси. Культурологічний альманах, 2 (18), 160–165. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.2.18
Борінштейн Є. Р. (2025). Соціально-філософські складові творчості: проблема самовдосконалення людини. Наукове пізнання: методологія та технологія, 1 (55), 4–10. https://doi.org/10.24195/sk1561-1264/2025-1-1
Борінштейн Є. Р. (2025). Філософія творчої особистості: ціннісні інсайти та значення моралі. Наукове пізнання: методологія та технологія, 2 (56), 77–84. https://doi.org/10.24195/sk1561-1264/2025-2-10
Вихрущ А. В. (2025). Концепт «людина» від народної творчості до штучного інтелекту. Слобожанський науковий вісник, 11, 146–151. https://doi.org/10.32782/philspu/2025.11.25
Вовкочин Л. Ю. (2025). Можливості творчості як ресурсного джерела психологічного здоров’я особистості. Слобожанський науковий вісник, 2, 42–46. https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.2.7
Ганаба С. О. (2025). Філософія стоїцизму: шлях до внутрішньої стійкості та особистісного розвитку сучасної людини. Актуальні проблеми філософії та соціології, 56, 21–26. https://doi.org/10.32782/apfs.v056.2025.4
Гальченко М. (2025). Ідея обдарованості в концепції «істинної людини» та її реалізація в енергії духовності Григорія Сковороди. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи, 2 (35), 29–34. https://doi.org/10.63437/3083-6433-2025-2(35)-04
Дранник В., Свідло Т. (2022). Творчість як один із чинників подолання наслідків конфліктно-травматичних ситуацій. Освітній дискурс: збірник наукових праць, 42 (10–12), 38–44. https://doi.org/10.33930/ed.2019.5007.42(10-12)-4
Дранник В. А., Свідло Т. М. (2023). Потенціал творчої праці у подоланні деструктивності перманентної тривожності. Актуальні проблеми філософії та соціології, 40, 9–12. https://doi.org/10.32782/apfs.v040.2023.2
Ліпін М. (2026). Антропологія можливості: культура, свобода і творчість людського буття. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи, 1 (36), 20–28. https://doi.org/10.63437/3083-6433-2026-1(36)-03
Лісеєнко О. В., Анісімов О. О. (2025). Філософсько-рефлексивне осмислення феномену життєвого успіху особистості у просторі сучасного суспільства. Наукове пізнання: методологія та технологія, 2 (56), 119–125. https://doi.org/10.24195/sk1561-1264/2025-2-14
Маді Г. І. (2025). Добро як універсальна філософська категорія: значення позитивних морально-етичних якостей. Наукове пізнання: методологія та технологія, 2 (56), 126–132. https://doi.org/10.24195/sk1561-1264/2025-2-15
Шніцер М. М., Логвиненко В. М., Пономаренко Т. О. (2025). Екзистенційна філософія: пошуки сенсу життя у світі невизначеності. Вісник гуманітарних наук, 13. https://doi.org/10.5281/zenodo.17727542
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
