МЕДІАТРЕНДИ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.33Ключові слова:
тренд, культура, медіатренд, медіакультура, нові медіа, соціальні медіа, соціальні мережіАнотація
У статті досліджуються чинники культурних змін початку ХХІ століття. Метою роботи є дослідження трансформаційних процесів в культурі та визначення основних культурних трендів, які зумовлюють ці трансформації. Задля досягнення мети використано методологічний потенціал культурології та суміжних наук: історичний метод, методи емпіричного рівня – опис і порівняння, метод абстрагування, узагальнення та ін. Провідним принципом став принцип культурного детермінізму. Зазначено, що під впливом науковотехнічних новацій формується медіакультура як поліфункціональний тип культури новітньої доби. У ролі культурних трендів, які впливають на стан культури та продукують якісно інші форми її функціонування, означено медійні тренди. Наголошено, що особливу роль у культурних трансформаціях відіграють нові медіа, як новий тип комунікацій, сформованих цифровими технологіями. Виокремлено та проаналізовано соціальні медіа як сукупність інтернет-сервісів – пошукових систем, месенджерів, блоґів, служб обміну даними, баз даних, сайтів новин, соціальних мереж. Виділено у якості провідного медіатренду соціальні мережі. Досліджено специфіку соціальних мереж. Аналіз сутності, соціокультурного потенціалу, еволюції форм і перспектив впливу нових медіа на всі сфери суспільного життя дозволив зробити висновок, що зміни традиційної моделі поширення інформації на початку ХХІ ст. пов’язані з якісно новими технічними інноваціями та швидкісною еволюцією медійного простору. Культурним трендом стали соціальні медіа, які формують культуру та водночас постають транслятором різноманітних культурних надбань, винаходів мистецької і художньої творчості. Серед нових медіа найбільшу роль у культурних перетвореннях відіграють соціальні мережі, які домінують у фіксації подій реальності та стають найпопулярнішим інформаційним каналом. Соціальні мережі виконують немало функцій, створюючи ціннісний базис свого існування. Зроблено висновок, що окреслені тренди визначають зміни загального напряму розвитку культури. Їх подальше дослідження буде важливим не лише для розуміння загального розвитку культури, а і дозволить прогнозувати та регулювати основні виклики у майбутньому.
Посилання
Алфьорова З.І., Алфьоров А.М. (2016). Національне та європейське в сучасній українській медіаосвіті. Культура України. Cерія : Мистецтвознавство. Вип. 53. С. 174–185. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kum_2016_53_20 (дата звернення: 06.08.2019)
Гіллен, П. (2009). Нові агенти впливу. USA: Society for New Communications Research. 2009.
Григорова З. (2017). Нові медіа, соціальні медіа, соціальні мережі – ієрархія інформаційного простору. Технологія і техніка друкарства. № 3(57). С. 93–100.
Зражевська Н. (2013). Нові медіа і нові форми комунікації в медіа культурі. Current issues of mass communication. Issue 14. С. 70–75. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apmk_2013_14_16 (дата звернення: 23.10.2022)
Іванов В. (2010). Основні теорії масової комунікації і журналістики. Київ : Центр вільної преси.
Іщенко Н. …Плюс фейсбукізація всієї країни. Якими будуть наслідки наступу нових медіа. День. С. 195–196. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/media/plyus-feysbukizaciya-vsiyeyi-krayiny (дата звернення: 06.05.2020).
Кавєріна А. (2014). Соціальні медіа в Україні: основні напрями досліджень. Вісник НТУУ «КПІ» Політологія. Соціологія. Право. № 2(22). URL: http://visnyk-psp.kpi.ua/article/view/119041/113349 (дата звернення:13.09.2020).
Лавриш Ю. (2018). Жанрова палітра нових медій: специфіка і креативність. Вісник Львівського університету. Вип. 44. С. 239–245.
Меллер К. (2012). Свобода СМИ в социальных сетях и социальных СМИ. От традиционных к сетевым СМИ: Передовая практика и перспективы. 9-ая южнокавказская конференция СМИ. Тбилиси, Грузия, 11-12 октября 2012 г. Вена : Представитель по вопросам свободы СМИ. Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе. С. 19–31. URL: http://www.osce.org/ru/fom/102323 (дата звернення: 15.07.2022).
Основи медіаменеджменту / О.М. Барзилович, З.В. Григорова, Л.А. Пунчак та ін. / КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017.
Проценко Д., Тупчієнко Д. (2012). Огляд підходів до регулювання нових конвергентних аудіовізуальних засобів масової інформації: міжнародний досвід. Київ : Національний університет «Києво-Могилянська Академія».
Судакова В., Наумова М. та ін. (2017). Нові медіа в сучасному суспільстві: культурологічний вимір. Київ : Інститут культурології НАМ України.
Cavazza F. (2014). Social Media Landscape. URL: http://www.fredcavazza.net/2014/05/22/social-medialandscape-2014 (дата звернення: 23.10.2022).
Kaplan, A. (2010). User sof the world, unite! The challenges and opportunities of Social Media. Business Horizons. № 53(1). Р. 59–68.
McQuail, D. (2010). Mass Communication Theory. London.
Scott, J. (2000). Social Network Analysis: A Handbook. CA: Sage.
Thornley, J. (2008). What is «social media»? URL: http://propr.ca/2008/what-is-social-media (дата звернення: 17.02.2021).