MAKE-UP ART IN THE CONTEXT OF CULTURAL STUDY: A SOURCE BASE OF RESEARCH
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.34Keywords:
make-up art, grating, make-up, source baseAbstract
In the article, the source base of make-up artistry is identified and analyzed for its cultural-historical research. Working with the source base not only allows for familiarity with previous works, approaches, and materials but also plays a crucial role in preserving and studying cultural heritage in both synchronic and diachronic systems, aiding in the reconstruction of diverse cultural phenomena associated with make-up practices. A proposed classification of materials is presented. According to the author's classification, the source base encompasses written, graphic, and ethnographic materials, artifacts, audiovisual recordings, sociological data, materials from competitive, festival, and exhibition activities, internet resources, and the possibilities of modern technologies, as well as the "cultural body" of individuals and their practical activities. Thus, an attempt has been made to systematize and classify the source base of make-up artistry, taking into account modern possibilities and technologies. The practical significance of the research is seen in the utilization of results for further scientific, creative, and pedagogical work related to make-up artistry. The gathered and analyzed information is recommended for use in the educational process for training professionals in creative and humanitarian fields, such as cultural studies, theatre studies, actors, directors, make-up artists, vocalists, and more. The importance of the source base for studying and preserving cultural heritage is outlined. Proposals for further avenues of research on the identified problem are put forward. Working with the specified sources in the future can contribute to a more in-depth study of the research object, including its evolution, influence on the formation of cultural identity, and reception. This circumstance opens up new horizons for research and contributes to an expanded understanding of make-up artistry as a cultural phenomenon.
References
Елдридж, Л. (2018). Писана краса. Історія макіяжу. ArtHuss StyleBook, 240.
Калакура, Я. С., та ін. (2003). Історичне джерелознавство: підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів. Київ: Либідь, 488.
Кравченко, З. (2019). Дослідження елементів африканської естетики художником-гримером для її втілення в театрі та кіно. Вісник Київського національного університету культури й мистецтв, 2 (1), 24–32.
Малярчук, К. (2019) Грим як об’єкт наукової рефлексії, Культура й сучасність: альманах, 1, 283–287.
Медведєва, В. (2007). Накопичування матеріалу для гриму як необхідна умова роботи актора над роллю. Культура України, 20, 224–230.
Момчилова, А. (2018). Науково-теоретичні засади дослідження гриму в мистецьких практиках. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», 38. 259–268.
Проскурякова, О. (2023). Гримувальне мистецтво в українському науковому дискурсі: історіографічний аналіз перспективи культурологічного дослідження. Питання культурології, 42, 256–269. doi: https://doi.org/10.31866/2410-1311.42.2023.293793
Шаркіна, А. (2020). Художня структура тематичного жіночого образу з фольклорними мотивами: етапи створення. Art and design, 2, 147–157.
Шаркіна, А. (2021). Грим у модних інноваціях ХХІ століття: художні засоби і технології [Дисертація кандидата, Київський національний університет культури і мистецтв].
