“HE PRESENTED TO BE ORTHODOX, BUT ADHERED TO ANCIENT UNIATE PRACTICES”: AN ATTEMPT TO RECONSTRUCT THE HISTORICAL PORTRAIT OF PRIEST MYKHAILO ANDRIYOVYCH FEDORAK (1921–1995) PART 1: PERSONALITY FORMATION, FORMATION AND CONGRATULATION (1921–1958)
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.3Keywords:
Ukrainian Greek Catholic Church, Russian Orthodox Church, “Church within the Church”, religious and confessional identity, priest, biography, Father Mykhailo Fedorak.Abstract
The aim of the work. Coverage of the life and activities of Father Mykhailo Andriyovych Fedorak, parish priest of the UGCC community of the village of Yamnytsia near Ivano-Frankivsk, an example of which can demonstrate the evolution of the views and behavior of one of the priests from the formation of a personality in the Greek-Catholic environment and theological education in the conditions of “Orthodoxization” to the practice of an Orthodox “Uniate-minded” priest, and then to the full restoration of his Greek-Catholic religious-confessional individual self-identification. The results. The first part of the article examines the life and work of Father Mykhailo Fedorak, focusing on the formation of his worldview, the acquisition of theological education, and the circumstances of his ordination as a priest, which determined his “Uniate sentiments” and later influenced his pastoral and public work.Conclusions. The reconstruction of the life and activities of Father Mykhailo Andriyovych Fedorak (1921–1995), conducted on the basis of an analysis of a complex of historical sources using the methods of biography, prosopography, and microhistory, allows us to assert that he became a good example of zealous pastoral service for the Ukrainian people under the conditions of the Soviet totalitarian regime and in the revived independent Ukraine. At the same time, using the historiographic model “Church within the Church” (developed by V. Marcus, N. Shlichta, I. Hovera), we can confirm the presence in the activities of Father M.A. Fedorak of elements of formal loyalty and “double confessional self-identity”, which was formed as a result of the historical circumstances of the formation of his personality (the beginning of formation in the Studite monastery in Unev, training for the diaconate in Kolomyia, theological “self-education” and ordination from an Orthodox, actually “reunited” bishop) and largely determined his active pastoral work and potential conflict with the Soviet totalitarian regime. Important results of our research in the first part are the substantiation of the actual date of birth, the determination of the family circle, the reconstruction of the stages of the formation of his worldview and the acquisition of education, spiritual formation, and the receipt of priestly ordination.
References
Андрухів, І. О. (2004). Релігійне життя на Прикарпатті: 1944–1990 роки. Історико-правовий аналіз. Івано-Франківськ: Івано-Франківська обласна друкарня, 344 с.
Андрухів, І., Лисенко, О., Пилипів, І. (2010). Станіславська (Івано-Франківська) єпархія УГКЦ крізь призму століть: історико-релігійний аспект. Наукова монографія. Івано-Франківськ; Надвірна: ЗАТ «Надвірнянська дру-карня», 500 с.
Антошевський, Т. (30.10.2022). «Дослідження підпільної Церкви, ролі релігійного чинника в розвалі СРСР та утвердженні української незалежності дає нам певні ключі для розуміння майбутнього» – Олег Турій. Релігійно-інформаційна служба України. Дата оновлення: 30.10.2022. URL: https://risu.ua/doslidzhennya-pidpilnoyi-cerkvi-roli-religijnogo-chinnika-v-rozvali-srsr-ta-utverdzhenni-ukrayinskoyi-nezalezhnosti-daye-nam-pevni-klyuchi-dlya-rozuminnya-majbutnogo--oleg-turij_n133519 (дата звернення: 01.11.2022).
Більська, М. (15.09.2022). «Війна нас утвердила в тому, що потрібно говорити про ідентичність», – організатори XV Екуменічного соціального тижня. Релігійно-інформаційна служба України. Дата оновлення: 15.09.2022. URL: https://risu.ua/vijna-nas-utverdila-v-tomu-shcho-potribno-govoriti-pro-identichnist--organizatori-xv-ekumenichnogo-socialnogo-tizhnya_n132239 (дата звернення: 01.11.2022).
Бойко, Л. Авраамічні релігії в Україні в контексті війни з російською федерацією. Національний заповід-ник «Давній Галич». URL: http://www.davniyhalych.com.ua/novini/item/1529-avraamichni-religii (дата звернення: 24.07.2024).
Будз, К. (2010). «Віддайте кесарю кесареве, а Богові Боже»: проблема політичної лояльности підпільних греко-католиків до радянського режиму (1946–1989 рр.). Наукові записки УКУ. Ч. 2. Історія. Вип. 1. C. 209–227. URL: http://er.ucu.edu.ua/handle/1/130.
Будз, К. М. (2016). Українська греко-католицька церква у Галичині (1946–1968 рр.): стратегії виживання та опору у підпіллі: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук; 07.00.01 – історія України. Національний університет «Києво-Могилянська академія». Київ, 244 с. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/78039285.pdf.
В УкрІНТЕІ зареєстровано науково-дослідну тему «Реабілітована пам'ять: історія УГКЦ в особах». Кафе-дра історії України та методики викладання історії. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Дата оновлення: 03.07.2023. URL: https://kiu.pnu.edu.ua/2023/07/03/v-ukrintei-zareiestrovano-naukovo-doslidnu-temu-reabilitovana-pam-iat-istoriia-uhkts-v-osobakh/ (дата звернення: 25.07.2024).
Гавриш, І. В. (2017). Станиславівська єпархія Української греко-католицької церкви у період підпілля (1946–1989 рр.): Дисертація на здобуття наук. ст. канд. іст. наук: спеціальність 07.00.01 – «Історія України» / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 270 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Havrysh_Ivanna/Stanyslavivska_ieparkhiia_Ukrainskoi_hreko-katolytskoi_tserkvy_u_ period_pidpillia_19461989_rr/.
Говера, І. (2019). Літургійне життя священиків та вірних в Українській греко-католицькій церкві: Українська греко-католицька церква в період підпілля (1946–1989). Львів: Свічадо, 400 c.
Дейчаківський, І. (2002). Ямничани. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 336 с.
Делятинський, Р. (2017). Долі греко-католицьких священиків Коломийського деканату Станиславівської єпархії: до і після Львівського псевдо-собору 1946 р. Коломия в європейській історії та культурі: Матеріали Всеукра-їнської науково-практичної конференції, присвяченої 775-річчю першої літописної згадки про Коломию (7 жовтня 2016 року). Івано-Франківськ: НАІР, С. 23–51.
Коломия й Коломийщина: збірник споминів і статей про недавнє минуле (2008). Упорядник і редактор М. Савчук. Т. 2. Філядельфія – Коломия: Видання Комітету Коломиян. 397 с.
Креховицька прадідівська церква. Храмові Благовіщення Пресвятої Богородиці – 180 років! (2022). Брошнівський вісник: Інформаційний буклет Брошнів-Осадської селищної ради. № 3. 15 вересня 2022 р. С. 3. URL: https://broshniv.info/wp-content/uploads/rada/gazeta/20220915-3.pdf.
Кудлак, Б., Боєчко, Ю. (2016). Зберіг вірність рідній Церкві: до 95-ліття від дня народження і 20-х роковин відходу у вічність св. п. о. Михайла Федорака. Нова Зоря: всеукраїнський греко-католицький часопис. № 10. 10 березня 2016 р. С. 6.
Метрична книга церкви реєстрації народження, смерті, шлюбу с. Яківка Тлумацького району, 1870–1938 рр. Державний архів Івано-Франківської області. Ф. 631. Оп. 8. Спр. 238. 435 арк.
Мешканці Ямниці 25 років тому першими на Прикарпатті кинули виклик Московському патріархату. Вікна. Дата оновлення: 23.12.2014. URL: https://vikna.if.ua/news/category/all/2014/12/23/27074/view (дата звернення: 24.07.2024).
Наукові проекти НДІ історії Церкви (2023). Івано-Франківська академія Івана Золотоустого. URL: http://ifaiz.edu.ua/novyny/1107-naukovi-proiekty-iic.html (дата звернення: 25.07.2024).
Особова справа священика Федорака Михайла Федоровича. Державний архів Івано-Франківської області. Ф. Р-388. Оп. 1д. Спр. 419. 88 арк.
Особова справа священика Федорака Михайла Андрійовича. Державний архів Івано-Франківської області. Ф. Р-388. Оп. 1д. Спр. 420. 61 арк.
Особова справа священика Федорака Василя Юрійовича. Державний архів Івано-Франківської області. Ф. Р-388. Оп. 1д. Спр. 421. 49 арк.
Особова справа священика Федорака Івана Андрійовича. Державний архів Івано-Франківської області. Ф. Р-388. Оп. 1д. Спр. 422. 57 арк.
Пилявець, Р. І. (2019). «Чорна піхота» як історичне явище в роки німецько-радянської війни (1941–1945). Воєнно-історичний вісник. Вип. 1 (31). С. 156–174. DOI: https://doi.org/10.33099/2707-1383-2019-31-1-156-174.
Пишкович, М. (2020). (ієромонах Мануїл). Історія Святоуспенської Унівської лаври та студійського монаше-ства. Львів: Святоуспенська Унівська лавра, 160 с. + 16 с. іл.
Рибченко, Л. (2011). Радянські військові мобілізації на території України у 1941–1945 рр. Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI століття. Історичні нариси. Ред. кол.: В. А. Смолій (голова колегії) та ін.; НАН Укра-їни, Інститут історії України. Київ: НВП «Видавництво «Наукова думка, НАН України». Кн. 1. С. 303–318. URL: http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1063-5/9.pdf.
Смицнюк, О. (2021). Дорога до витоків. Духовні джерела Ямниці. За ред Я. Довгана, Г. Литвин. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 128 с.
Сміжак, А. (2012). Нашій церкві – 80. Ямниця: спецвипуск газети «Вперед». № 6 (14). Грудень. С. 1. URL: https://yamnytsya-otg.if.ua/wp-content/uploads/2018/09/Ямниця-№-6-грудень-2012.pdf.
Сміжак, А. (2016). Незабутній отець Михайло Федорак. Ямниця: спецвипуск газети «Вперед». № 1 (23). Квітень. С. 11. URL: http://yamnytsya-otg.if.ua/wp-content/uploads/2018/09/Ямниця-№-1-квітень-2016.pdf.
Спогади про о. Михайла Андрійовича Федорака (1921–1995) його дочки п. Бурак Марти Михайлівни (1958 р. н.). Запис від 02.09.2024 Приватний архів історика Руслана Делятинського. Папка «Федорак М. А. (матеріали)». Файл. 5 с.
Справа про затвердження двомовного навчання у початковій школі с. Якубівка, 1925–1936 рр. Центральний державний історичний архів України у м. Львові. Ф. 179. Оп. 2. Спр. 3890. 55 арк.
Стоцький, Я. (2015). Діахронія відродження парафій УГКЦ в західних областях України (1989–1991 рр.) на прикладі Тернопільщини. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Вип. 1. Ч. 3. С. 52–73. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Stotskyi_Yaroslav/Diakhroniia_vidrodzhennia_parafii_UHKTs_v_zakhidnykh_oblastiakh_Ukrainy_1989_1991_rr/.
Типікон (1996). Уклад. А. Шептицький, К. Шептицький; ред. кол.: Н. Дейнега, Ю. Вороновський, Ю. Макар, С. Дмитрух, Й. Мілян, П. Гладій, В. Вороновський, М. Ляхер. Львів: Монастир монахів Студійського Уставу. 256 с.
УГКЦ. Історія. Відродження. Ісповідники віри: до 30-річчя виходу з підпілля Української греко-католицької церкви: бібліографічний покажчик (2019). Уклад. О. Шаран, С. Джоголик; ред. Г. Горбань; відп. за вип. Л. Бабій. Івано-Франківськ. 76 с. URL: https://www.calameo.com/books/002820791faa8c5680919.
Федорак Михайло Андрійович. Колекція фото від 31.10.2024 року. Приватний архів історика Олега Єгрешія. Папка «Федорак М. А. (1921–1995): матеріали». Фотографії. 10 фото.
Храм Архістратига Михаїла села Гвізд. Історія Храму. Коломийська Єпархія Православної Церкви України. URL: https://kolomija.com/parafiyi/nadvirnyanske-blagochynnya/hram-arhistratyga-myhayila-sela-gvizd/ (дата звер-нення: 24.07.2024).
Церква Святого Архистратига Михаїла (Казанів). Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_Святого_Архистратига_Михаїла_(Казанів) (дата звернення: 24.07.2024).
Церква святого Миколая с. Ямниця Івано-Франківської області. Інтерактивна карта Української греко-католицької церкви. URL: https://map.ugcc.ua/view/406-tserkva-svyatogo-mykolaya-s-yamnytsya-ivano-frankivska-oblast (дата звернення: 01.11.2022).
Церква с. Саджавка Надвірнянського району Івано-Франківської області. Дерев’яні церкви Західної України. URL: http://decerkva.org.ua/fra/sadzhavka.html (дата звернення: 24.07.2024).
Чемеринський, А. (1996). Він не зрадив своєї віри. Нова Зоря: всеукраїнський греко-католицький часопис. Ч. 37–38. С. 7.
Шематизм всього кліру греко-католицької Станиславівської Єпархії на рік Божий… 1925–1938. URL: https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/16096#structure.
Шематизм всього кліру греко-католицької митрополичої архієпархії Львівської на рік… 1924–1938. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Shematyzm_Lvivskoi_arkhyieparkhii/.
Шліхта, Н. (2012). Західноукраїнський вплив на Український екзархат: несподівані наслідки «возз’єднання». Ковчег. Науковий збірник з церковної історії. Ч. 6. Насилля влади проти свободи сумління. Відп. ред. О. Турій. Львів: Вид-во УКУ, С. 430–446. URL: https://drive.google.com/file/d/1FnpADpfDTZfcVUTs-L4StWA0yDYT80R8/view.
Яковенко, Н. (2007). Вступ до історії. Київ: Критика, 376 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Yakovenko_ Natalia/Vstup_do_istorii/.
-річчя повернення Ямницької релігійної громади до УГКЦ. Ямниця: спецвипуск газети «Вперед». 2015.№ 1 (19). Січень. С. 2. URL: https://yamnytsya-otg.if.ua/wp-content/uploads/2018/09/Ямниця-№-1-січень-2015.pdf.
Blazheiovskyi, D. (2002). Historical schematism of the Stanislavivsk (Ivano-Frankivsk) eparchy from its foundation to the beginning of the Second World War (1885–1938)]. Lviv: Misioner, 450 p.