COLLABORATIONISM IN THE POLICE SPHERE IN THE ZHYTOMYR-VINNYTSIA REGION IN 1941–1944
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.18Keywords:
Zhytomyr-Vynnytsia region, Schutzmannshaft, collaborationism, police, prison, prisoners of warAbstract
The article examines the peculiarities of collaborationism in the police sphere in the Zhytomyr-Vinnytsia region in 1941–1944. The novelty of the study lies in the analysis of the manifestations of the population’s cooperation with the occupation regime in the field of the Nazi punitive and repressive system. Therefore, the purpose of the article is to analyze the causes, manifestations, and forms of participation of the local population of the Nazi-occupied territories of Zhytomyr and Vinnytsia regions, which were part of the Zhytomyr General District. The author also traces the use of police officers’ position and power for their own enrichment. Particular attention is paid to the study of collaborators’ participation in Nazi punitive actions and the Holocaust in the region. The participation of the local population of the Zhytomyr-Vinnytsia region in the activities of the auxiliary police system created by the Nazi occupiers should be considered as collaborationism. In contrast to cooperation with the occupier in the economic, cultural, educational, and other spheres, work in the police required strict adherence to German occupation law, participation in punitive and liquidation actions. Police officers became the pillars of the “new order.” Their cruelty towards the local population was often higher than that of the Nazis. In addition, during their service, the police enriched themselves at the expense of the property and valuables of the victims and local people.They took the property of murdered Jews and Roma, local communists and Komsomol members, and members of the underground movement, and moved into their apartments. They enriched themselves through bribes and “gifts” from the locals. In rural areas, the lives and well-being of villagers depended on the will of the police chief. He could accuse a peasant or a member of his family of collaborating with partisans and the underground, send them to Germany for forced labor, take away their property, or even simply beat them to death.
References
Архів СБУ в Житомирській області.
Боляновський, А. (2003). Українські збройні формування в збройних силах Німеччини (1939–1945). Львів: Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. 686 с.
Боляновський, А.В. (2013). Іноземні військові формування у Збройних силах Німеччини (1939–1945 рр.). Львів: Вид-во Львівської політехніки. С. 880с.
Василевич, Б. (1973). Колаборанти. Про злочинну діяльність українських буржуазних націоналістів на окупованих територіях західних областей України 1942–1944 рр. Жовтень. № 4. С. 108–112.
Винокурова, Ф. (2010). Міжнаціональні взаємини на українсько-польському прикордонні в 1939–1944 роках: огляд документальних джерел фондів Державного архіву Вінницької області. Проблеми історії Голокосту: науковий журнал. Вип. 5.
Вронська, Т.В. (2013). Тюрми в нацистській карально-репресивній системі на окупованій території України. Український історичний журнал. № 1. С. 92–105.
Галузевий державний архів СБУ.
Гончаренко, О. (2018). Особовий склад українських поліційних формувань рейхскомісаріату «Україна» в окупаційному повсякденні: жертви, обставини, патологічні кати чи ідейні супротивники режиму (1941–1944). Військово-історичний меридіан. Електронний науковий фаховий журнал. Вип. 22. С. 77–93.
Гула, С. (2008). Боротьба органів НКВС-НКДЮ УРСР з антирадянськими елементами у Вінницькій області у 1944–1945 рр. З архівів ВУЧК-НКВД-КГБ. № 1/49. С. 149–208.
Даниленко, С.Т. (1972). Дорогою ганьби та зради. Київ.
Дерейко, І. (2012). Місцеві формування німецької армії та поліції у Райхскомісаріаті «Україна» (1941–1944 роки). Київ: Ін-т історії України. 174 с.
Жилюк, В.М. (2008). Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині у 1941–1955 рр.: монографія. Рівне: Волинські обереги. 308 с.
Звягельське слово (Звягель). 26 березня 1942.
Іваненко, А. (2019). До питання кадрового забезпечення роботи юридичних установ рейхскомісаріату «Україна» та військової зони окупації (1941–1944 рр.). Військово-історичний меридіан. № 4(26) С. 96–105.
Іваненко, А.О. (2020). Місцеві судові установи, адвокатура та нотаріат у системі окупаційного апарату влади Райхскомісаріату «Україна» та військової зони окупації (1941–1944 рр.): соціально-правові виміри: монографія. Чернігів: ПАТ «ПВК Десна», 486 с.
Нове життя (Козятин). 11 березня 1942.
Зек, Б., (2013). Особовий склад української допоміжної поліції Луцька у 1941–1944 роках. Історичні студії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Вип. 9–10. С. 105–111.
Ковальчук, І.В. (2018). Формування місцевої допоміжної поліції і залучення її підрозділів до каральних операцій нацистських окупантів на території Житомирської області у 1941 році. Інтермарум: історія, політика, культур. № 5. С. 227–239.
Кононенко, В. (2018). Міжетнічні відносини українців та євреїв Поділля в умовах Голокосту. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 26. С. 173–178.
Куницький, М. (2013). Організаційно-правові форми та методи пограбування єврейської власності на теренах рейхскомісаріату «Україна» (1941–1944 рр.). Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія №6. Історичні науки. Вип. 10. С. 317–325.
Лауэр Венди, (2007). «Опережающее подчинение» и осуществление нацистами Холокоста в Украине: взаимодействие центральных и местных властей в генеральном округе Житомир (1941–1944). Проблеми історії Голокосту: науковий журнал. Вип. 4. 2007. С. 31–60.
Рудницька, Н. (2012). Створення та діяльність поліції в роки окупаційного режиму на Житомирщині (1941–1944 рр.). V Волинська міжнародна історико-краєзнавча конференція 9–10 листопада 2012 р. С. 226–229.
Складні сторінки спільної історії: розповідаючи про Другу світову війну у Львові: Матеріали для гідів, 2018. Львів.
Стельникович, С.В. (2015). Житомирсько-Вінницький регіон в умовах нацистської окупації (1941–1944 рр.). Житомир: Вид. О.О. Євенок. 592 с.
Українське слово (Житомир). 3 серпня 1941.
Український голос (Луцьк). 1941. 23 жовтня. № 6.
Усач, А. (2018). Місцеві колаборанти та Голокост в Україні: перспективи і виклики дослідження. «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти» (Вибрані доповіді ІХ і Х круглих столів до Між-народного дня пам’яті жертв Голокосту). Київ: Український центр вивчення історії Голокосту; КВІЦ. С. 41–49.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
Центральний державний архів громадських об’єднань.
Шайкан, В.О. (2003). Злочинна діяльність українських колаборантів у роки Другої світової війни. Сторінки воєнної історії України: зб. наук. статей. Вип. 7, ч. 1. С. 263–272.
Шайкан, В.О. (2005). Колабораціонізм на території рейхскомісаріату «Україна» та військової зони в період Другої світової війни: Монографія. Кривий Ріг: Мінерал. 466 с.
