КОЛАБОРАЦІОНІЗМ У ПОЛІЦІЙНІЙ СФЕРІ НА ТЕРИТОРІЇ ЖИТОМИРСЬКО-ВІННИЦЬКОГО РЕГІОНУ В 1941–1944 РР.
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.18Ключові слова:
Житомирсько-Вінницький регіон, шуцманшайт, колабораціонізм, поліція, в’язниця, військовополонені.Анотація
У статті розглянуто особливості колабораціонізму в поліційній сфері на території Житомирсько-Вінницького регіону в 1941–1944 рр. Новизна дослідження полягає в аналізі проявів співпраці населення з окупаційним режимом у сфері діяльності нацистської карально-репресивної системи. Метою статті є аналіз причин, проявів і форм участі місцевого населення окупованих нацистами територій Житомирщини та Вінниччини, які ввійшли до генерального округу «Житомир». Окремо відстежується використання поліцаями свого становища та влади для власного збагачення. Особливу увагу приділено дослідженню участі колаборантів у нацистських каральних акціях та Голокосту на території регіону. Висновки. Участь місцевого населення Житомирсько-Вінницького регіону в діяльності створеної нацистськими окупантами системи допоміжної поліції необхідно розглядати як колабораціонізм. На відміну від співпраці з окупантом в економічній, культурно-освітній та інших сферах робота в поліції вимагала від осіб жорсткого дотримання німецького окупаційного законодавства, участі в каральних і ліквідаційних акціях. Поліцаї ставали опорою «нового порядку». Їх жорстокість по відношенню до місцевого населення досить часто була вищою, ніж у нацистів. Крім того, поліцаї під час служби збагачувались за рахунок майна та цінностей постраждалих та місцевого люду. Вони забирали майно вбитих євреїв і ромів, місцевих комуністів і комсомольців, учасників підпільного руху, вселялись до їхніх квартир, також збагачувались через хабарі та «презенти» місцевих. У сільській місцевості від волі очільника поліції залежало життя та добробут селян. Він міг звинуватити селянина або члена його сім’ї у співпраці з партизанами та підпіллям, відправити до Німеччини на примусові роботи, відібрати майно, а то і просто побити чи забити до смерті.
Посилання
Архів СБУ в Житомирській області.
Боляновський, А. (2003). Українські збройні формування в збройних силах Німеччини (1939–1945). Львів: Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. 686 с.
Боляновський, А.В. (2013). Іноземні військові формування у Збройних силах Німеччини (1939–1945 рр.). Львів: Вид-во Львівської політехніки. С. 880с.
Василевич, Б. (1973). Колаборанти. Про злочинну діяльність українських буржуазних націоналістів на окупованих територіях західних областей України 1942–1944 рр. Жовтень. № 4. С. 108–112.
Винокурова, Ф. (2010). Міжнаціональні взаємини на українсько-польському прикордонні в 1939–1944 роках: огляд документальних джерел фондів Державного архіву Вінницької області. Проблеми історії Голокосту: науковий журнал. Вип. 5.
Вронська, Т.В. (2013). Тюрми в нацистській карально-репресивній системі на окупованій території України. Український історичний журнал. № 1. С. 92–105.
Галузевий державний архів СБУ.
Гончаренко, О. (2018). Особовий склад українських поліційних формувань рейхскомісаріату «Україна» в окупаційному повсякденні: жертви, обставини, патологічні кати чи ідейні супротивники режиму (1941–1944). Військово-історичний меридіан. Електронний науковий фаховий журнал. Вип. 22. С. 77–93.
Гула, С. (2008). Боротьба органів НКВС-НКДЮ УРСР з антирадянськими елементами у Вінницькій області у 1944–1945 рр. З архівів ВУЧК-НКВД-КГБ. № 1/49. С. 149–208.
Даниленко, С.Т. (1972). Дорогою ганьби та зради. Київ.
Дерейко, І. (2012). Місцеві формування німецької армії та поліції у Райхскомісаріаті «Україна» (1941–1944 роки). Київ: Ін-т історії України. 174 с.
Жилюк, В.М. (2008). Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині у 1941–1955 рр.: монографія. Рівне: Волинські обереги. 308 с.
Звягельське слово (Звягель). 26 березня 1942.
Іваненко, А. (2019). До питання кадрового забезпечення роботи юридичних установ рейхскомісаріату «Україна» та військової зони окупації (1941–1944 рр.). Військово-історичний меридіан. № 4(26) С. 96–105.
Іваненко, А.О. (2020). Місцеві судові установи, адвокатура та нотаріат у системі окупаційного апарату влади Райхскомісаріату «Україна» та військової зони окупації (1941–1944 рр.): соціально-правові виміри: монографія. Чернігів: ПАТ «ПВК Десна», 486 с.
Нове життя (Козятин). 11 березня 1942.
Зек, Б., (2013). Особовий склад української допоміжної поліції Луцька у 1941–1944 роках. Історичні студії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Вип. 9–10. С. 105–111.
Ковальчук, І.В. (2018). Формування місцевої допоміжної поліції і залучення її підрозділів до каральних операцій нацистських окупантів на території Житомирської області у 1941 році. Інтермарум: історія, політика, культур. № 5. С. 227–239.
Кононенко, В. (2018). Міжетнічні відносини українців та євреїв Поділля в умовах Голокосту. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 26. С. 173–178.
Куницький, М. (2013). Організаційно-правові форми та методи пограбування єврейської власності на теренах рейхскомісаріату «Україна» (1941–1944 рр.). Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія №6. Історичні науки. Вип. 10. С. 317–325.
Лауэр Венди, (2007). «Опережающее подчинение» и осуществление нацистами Холокоста в Украине: взаимодействие центральных и местных властей в генеральном округе Житомир (1941–1944). Проблеми історії Голокосту: науковий журнал. Вип. 4. 2007. С. 31–60.
Рудницька, Н. (2012). Створення та діяльність поліції в роки окупаційного режиму на Житомирщині (1941–1944 рр.). V Волинська міжнародна історико-краєзнавча конференція 9–10 листопада 2012 р. С. 226–229.
Складні сторінки спільної історії: розповідаючи про Другу світову війну у Львові: Матеріали для гідів, 2018. Львів.
Стельникович, С.В. (2015). Житомирсько-Вінницький регіон в умовах нацистської окупації (1941–1944 рр.). Житомир: Вид. О.О. Євенок. 592 с.
Українське слово (Житомир). 3 серпня 1941.
Український голос (Луцьк). 1941. 23 жовтня. № 6.
Усач, А. (2018). Місцеві колаборанти та Голокост в Україні: перспективи і виклики дослідження. «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти» (Вибрані доповіді ІХ і Х круглих столів до Між-народного дня пам’яті жертв Голокосту). Київ: Український центр вивчення історії Голокосту; КВІЦ. С. 41–49.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
Центральний державний архів громадських об’єднань.
Шайкан, В.О. (2003). Злочинна діяльність українських колаборантів у роки Другої світової війни. Сторінки воєнної історії України: зб. наук. статей. Вип. 7, ч. 1. С. 263–272.
Шайкан, В.О. (2005). Колабораціонізм на території рейхскомісаріату «Україна» та військової зони в період Другої світової війни: Монографія. Кривий Ріг: Мінерал. 466 с.
