UKRAINIAN CULTURAL IDENTITY AS THE BASIS OF NATIONAL STABILITY AND CULTURAL POLICY
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.35Keywords:
Ukrainian cultural identity, national resilience, resilience, cultural policy, national culture, war, martial law, national unity, values, archetype is not the core of cultureAbstract
The article analyzes the issue of the influence of Ukrainian cultural identity on national stability (resilience) and what mechanisms of cultural policy contribute to its strengthening. The concept of cultural identity as a fundamental element of national self-determination and its impact on social cohesion, state-building processes and the international image of Ukraine are studied. The role of national memory in the preservation and transformation of cultural heritage in the context of globalization and information challenges is determined. Special attention is paid to the impact of Russian aggression on the processes of self-identification of Ukrainians and the strengthening of national consciousness in modern conditions. The key directions of Ukraine’s cultural policy aimed at supporting and developing national identity are considered, including the popularization of the Ukrainian language, the integration of traditions into modern artistic discourse, as well as measures to preserve cultural heritage. The importance of a strategic approach to culture and cultural policy as a tool for ensuring the stability of the state and its citizens in the face of external and internal challenges, especially in the context of Russian military aggression, is emphasized.The relationship between Ukrainian cultural identity and national resilience is highlighted, outlining possible ways to strengthen Ukraine’s cultural potential in the face of modern challenges. As a result of the research, it was found that the impact of war on the processes of national consolidation is carried out through culture, language, traditions, symbolism, etc. The strategic importance of cultural policy for strengthening social unity, countering information threats and in the processes of military reconstruction of Ukraine is proven. National resilience or resilience has not only a psychological or social, but also a significant culturological dimension, since it is culture that determines how society adapts to changes, responds to challenges and relays its own identity to subsequent generations.
References
Вінков, В. Ю. (2022). Безпекові аспекти розвитку ідентичності в умовах війни. Проблеми політичної психоло- гії. Вип. 12. С. 138–150.
Галуха, Л. Ю. (2024). Вплив історичних подій ХХ століття на формування національної ідентичності в Україні. Актуальні питання у сучасній науці. № 12 (30). С. 1156–1172.
Горінов, П., Драпушко, Р. (2022). Волонтерська діяльність в Україні: соціально-правове дослідження: моно- графія. Київ: Державний інститут сімейної та молодіжної політики. 240 с.
Демиденко, Н. (2024). Вплив національної культури на формування національної ідентичності у глобалізо- ваному світі. Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти: матеріали VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 15 бер. 2024 р.); у 2 ч. Дніпро: ДДУВС. Ч. ІІ. С. 699–701.
Зливков, В., Лукомська, С. (2023). Нариси з історії становлення мілітарної ідентичності українців: монографія. Київ – Ніжин: Видавець «ПП Лисенко М. М.».140 с.
Кирилюк, О. (2020). Символічна креативність та соціальна естафета як чинники української національної резистенції. Філософія та гуманізм. Вип. 2 (12). 45. С. 45–55.
Ковтун, М., Горінов, П. (2024). Політичні ідентичності ветеранських організацій в сучасній Україні: теоре- тичні та практичні аспекти. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління. Випуск 3 (75). С. 29–35.
Козловець, М. А. (2009). Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації: монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. 558 с.
Корольчук, О. Л. (2020). До питання національної ідентичності як фактору формування культури національної резільєнтності. InterConf. Scientific research in XXI century. С. 114–118.
Опанасюк, Т. А., Кузьма, Т. М. (2024). Російсько-українська війна як каталізатор національної ідентичності: історичний та сучасний контекст. Вісник науки і освіти. № 7 (5). С. 1433–1445.
Поліщук, Р. М. (2017). Культурна ідентичність як субстанційний чинник формування світогляду українського народу в епоху глобалізації: автореф. канд. філос. наук. Львів. 22 с.
Резнікова, О. О. (2022). Національна стійкість в умовах мінливого безпекового середовища: монографія. Київ: НІСД. 532 с.
Руденко, Ю. Ю. (2020). Консолідаційна модель національної ідентичності: від теорії суверенітету до теорії політичної модернізації: монографія. Київ: «Видавництво Людмила». 364 с.
Русул, О. В. (2013). Поняття «етнічна», «культурна ідентичність», «національний менталітет» у соціально- філософському дискурсі. Вісник Дніпропетровського університету. Т. 21. Вип. 23 (4). С. 244–250.
Скотна, Н., Стець, В. (2012). Особливості етнічної і національної ідентичності. Молодь і ринок. № 8 (91). С. 6–9. Термінологічний словник-довідник у сфері національної стійкості (2024). [Упорядники: О.О. Резнікова, К.Є. Войтовський]. Київ: НІСД. 80 с. https://doi.org/10.53679/NISS-book.2024.01.
Федотова, О. О., Галуха, Л. Ю., Верезомська, С. Ж. (2024). Щодо формування української національної іден- тичності під впливом історичних подій ХХ століття. Вісник гуманітарних наук. № 1. URL: https://h-visnyk.com.ua/ index.php/home/article/view/3/3.
Фещенко, І. О. (2024). Історичні маніпуляції як інструмент нівелювання української ідентичності крізь призму російсько-української війни. Вісник науки і освіти. № 10 (28). С. 1575–1583.
