ART PROJECTS IN THE CONTEXT OF THE TRANSFORMATION OF CULTURAL AND CREATIVE INDUSTRIES IN UKRAINE IN THE FIRST QUARTER OF THE 21ST CENTURY: CULTUROLOGICAL ASPECTS OF CONCEPTUALIZATION
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.37Keywords:
artistic projects, cultural and creative industries, cultural policy, international cooperation, digitalizationAbstract
The article analyzes the transformational processes of artistic projects in the context of changes in the cultural and creative industries of Ukraine in the first quarter of the 21st century. The study explores the interaction between global and local components of the artistic sphere, particularly through international collaborations, the participation of Ukrainian artists in global cultural events, and the development of local initiatives that integrate contemporary artistic trends. The main directions of cooperation between Ukrainian artists and international cultural institutions are identified, including participation in residencies, festivals, and grant programs that contribute to the promotion of national art on the global stage. The impact of Ukraine’s cultural policy on the development of artistic projects is analyzed, highlighting the role of state programs, institutional support, and legislative initiatives in fostering cultural activities. Mechanisms for the popularization of contemporary Ukrainian art are outlined, including digitalization, the application of new technologies, the integration of artistic products into the global cultural discourse, and the formation of international partnerships. The possibilities for expanding the financing of artistic initiatives through private capital investment, patronage, and the development of the creative economy are examined. The importance of developing infrastructure to support artists, creating favorable conditions for the implementation of artistic projects, preserving cultural heritage, and shaping national identity is emphasized. The significance of artistic projects in strengthening Ukraine’s position in the global artistic space is determined. The necessity of an interdisciplinary approach in studying the transformations of artistic processes is accentuated, combining cultural, sociological, economic, and managerial aspects of analysis.
References
Андрощук, І. (2018). Проєктна культура: сутність та особливості. Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент: збірник наук. пр., (Вип. 13, с. 208–221). Київ: Вид-во ТОВ «ТОНАР».
Бас, Д. (2016). Арт-проекти, їх особливості та визначення. Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 3, С. 57–62.
Бермес, І. (2015). Організаційні засади музичного фестивального руху в Україні. Культурологічна думка, № 8, С. 150–155.
Давидовський, К. (2013). Семантика мистецького проєкту (на прикладі творчих ініціатив Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра 1990-2000-х років). Культурологічна думка, № 6, С. 160–164. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Kultdum_2013_6_22.
Зінська, Т. В. (2016). Музичні конкурси та фестивалі в контексті соціокультурного проєктування в Україні кінця XX – початку XXI століття. Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття: матер. II Міжнар. наук.-практ. конф., 14–15 квітня 2016 р., С. 384–395.
Зотов, О. В. (2010). Проєкт, управління проєктом: основні поняття, суб’єкти державного управління. Державне управління: удосконалення та розвиток, № 8. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=171.
Зуєв, С. (2007). Сучасний культурний простір та семіотика музичного фестивалю (на матеріалі Харкова). Авто- реф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.01. Харків: Харківська державна академія культури. 20 с.
Івановська, Н. В., Шульгіна, В. Д., Яковлев, О. В. (2018). Соціокультурне проєктування в мистецтві: теорія та практика. Київ: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. 196 с.
Клименко, О., Сокур, О. (2021). Бібліотечні проєкти національного наукового бібліотечно-інформаційного комплексу. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Вип. 61, С. 272–287.
Комар, В. (2021). Особливості управління мистецькими проєктами в системі культурно-креативних індустрій України. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, № 3, С. 53–60.
Кулешник, О. (2012). Соціокультурні проєкти в медіапросторі Львова. Вісник Львівського університету. Серія журналістика, Вип. 36, С. 276–282.
Обух, Л. (2019). Концептуалізація поняття «музичний проєкт академічного мистецтва». Науковий вісник Наці- ональної музичної академії ім. П. І. Чайковського, Вип. 125, С. 89–103.
Понеділок, А. С. (2023). Трансформація мистецького простору протягом 2022–2023: українські скульптори і війна (кваліфікаційна робота, освітній ступінь бакалавра). Київ: Національний університет «Києво-Могилянська академія». 64 с.
Поплавський, М. (2019). Мистецький проєкт: дискурс художньої культури початку нового тисячоліття (у точці перетину – crossover point). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, № 1, С. 248–254.
Про культуру. Закон України від 14 грудня 2010 року № 2778–VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2778-17#Text.
Рева, Т. (2023). Сучасні культурні колаборації оперних театрів Києва, Львова та Одеси в умовах воєнного стану: міжнародний вимір. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, № 3. URL: https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2023.289779.
Що таке проєкт? URL: https://www.culturepartnership.eu/ua/publishing/project-management/lecture-17-2.
PMI Standards Committee. (1996). A Guide to the Project Management Body of Knowledge. URL: https://www.academia.edu/22312505/A_GUIDE_TO_THE_PROJECT_MANAGEMENT_BODY_OF_ KNOWLEDGE_PMI_Standards_Committee.
Russell, D. A. (2003). Improving project management capabilities. URL: https://pmworldlibrary.net/wp-content/ uploads/2020/10/2003-Archibald-Improving-PM-Capabilities-IPMA-Moscow-June.pdf.
Throsby, D. (2001). Economics and Culture. Cambridge University Press. 208 p.
UK/UA Creative Partnerships. URL: https://www.britishcouncil.org.ua/ukua-creative-partnerships?utm_source.
