МИСТЕЦЬКІ ПРОЄКТИ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ КУЛЬТУРНО-КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ В УКРАЇНІ ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ ХХІ СТОЛІТТЯ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.37Ключові слова:
мистецькі проєкти, культурно-креативні індустрії, культурна політика, міжнародна співпраця, цифровізаціяАнотація
У статті здійснено аналіз трансформаційних процесів мистецьких проєктів у контексті змін культурно-креативних індустрій України першої чверті ХХІ століття. Досліджено особливості взаємодії глобального та локального компонентів мистецької сфери, зокрема через міжнародні колаборації, участь українських митців у світових культурних заходах і розвиток локальних ініціатив, що інтегрують сучасні мистецькі тенденції. Визначено основні напрями співпраці українських митців з міжнародними культурними інституціями, участь у резиденціях, фестивалях та грантових програмах, що сприяють популяризації національного мистецтва на світовій арені. Проаналізовано вплив культурної політики України на розвиток мистецьких проєктів, зокрема роль державних програм, інституційної підтримки та законодавчих ініціатив у стимулюванні культурної діяльності. Окреслено механізми популяризації сучасного українського мистецтва, що включають цифровізацію, використання новітніх технологій, інтеграцію вітчизняного мистецького продукту у світовий культурний дискурс і формування міжнародних партнерств. Розглянуто можливості розширення фінансування мистецьких ініціатив шляхом залучення приватного капіталу, меценатства та розвитку колаборацій. Наголошено на важливості розвитку інфраструктури для підтримки митців, створення сприятливих умов для реалізації мистецьких проєктів, збереження культурної спадщини та формування національної ідентичності. Визначено значення мистецьких проєктів у зміцненні позицій України у глобальному мистецькому просторі. Акцентовано на необхідності міждисциплінарного підходу у дослідженні трансформацій мистецького процесу, що поєднує культурологічний, соціологічний, економічний та менеджерський аспекти аналізу.
Посилання
Андрощук, І. (2018). Проєктна культура: сутність та особливості. Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент: збірник наук. пр., (Вип. 13, с. 208–221). Київ: Вид-во ТОВ «ТОНАР».
Бас, Д. (2016). Арт-проекти, їх особливості та визначення. Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 3, С. 57–62.
Бермес, І. (2015). Організаційні засади музичного фестивального руху в Україні. Культурологічна думка, № 8, С. 150–155.
Давидовський, К. (2013). Семантика мистецького проєкту (на прикладі творчих ініціатив Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра 1990-2000-х років). Культурологічна думка, № 6, С. 160–164. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Kultdum_2013_6_22.
Зінська, Т. В. (2016). Музичні конкурси та фестивалі в контексті соціокультурного проєктування в Україні кінця XX – початку XXI століття. Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики XXI століття: матер. II Міжнар. наук.-практ. конф., 14–15 квітня 2016 р., С. 384–395.
Зотов, О. В. (2010). Проєкт, управління проєктом: основні поняття, суб’єкти державного управління. Державне управління: удосконалення та розвиток, № 8. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=171.
Зуєв, С. (2007). Сучасний культурний простір та семіотика музичного фестивалю (на матеріалі Харкова). Авто- реф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.01. Харків: Харківська державна академія культури. 20 с.
Івановська, Н. В., Шульгіна, В. Д., Яковлев, О. В. (2018). Соціокультурне проєктування в мистецтві: теорія та практика. Київ: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. 196 с.
Клименко, О., Сокур, О. (2021). Бібліотечні проєкти національного наукового бібліотечно-інформаційного комплексу. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Вип. 61, С. 272–287.
Комар, В. (2021). Особливості управління мистецькими проєктами в системі культурно-креативних індустрій України. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, № 3, С. 53–60.
Кулешник, О. (2012). Соціокультурні проєкти в медіапросторі Львова. Вісник Львівського університету. Серія журналістика, Вип. 36, С. 276–282.
Обух, Л. (2019). Концептуалізація поняття «музичний проєкт академічного мистецтва». Науковий вісник Наці- ональної музичної академії ім. П. І. Чайковського, Вип. 125, С. 89–103.
Понеділок, А. С. (2023). Трансформація мистецького простору протягом 2022–2023: українські скульптори і війна (кваліфікаційна робота, освітній ступінь бакалавра). Київ: Національний університет «Києво-Могилянська академія». 64 с.
Поплавський, М. (2019). Мистецький проєкт: дискурс художньої культури початку нового тисячоліття (у точці перетину – crossover point). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, № 1, С. 248–254.
Про культуру. Закон України від 14 грудня 2010 року № 2778–VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2778-17#Text.
Рева, Т. (2023). Сучасні культурні колаборації оперних театрів Києва, Львова та Одеси в умовах воєнного стану: міжнародний вимір. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, № 3. URL: https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2023.289779.
Що таке проєкт? URL: https://www.culturepartnership.eu/ua/publishing/project-management/lecture-17-2.
PMI Standards Committee. (1996). A Guide to the Project Management Body of Knowledge. URL: https://www.academia.edu/22312505/A_GUIDE_TO_THE_PROJECT_MANAGEMENT_BODY_OF_ KNOWLEDGE_PMI_Standards_Committee.
Russell, D. A. (2003). Improving project management capabilities. URL: https://pmworldlibrary.net/wp-content/ uploads/2020/10/2003-Archibald-Improving-PM-Capabilities-IPMA-Moscow-June.pdf.
Throsby, D. (2001). Economics and Culture. Cambridge University Press. 208 p.
UK/UA Creative Partnerships. URL: https://www.britishcouncil.org.ua/ukua-creative-partnerships?utm_source.
