CULTURAL STUDIES SCHOLAR IN THE CONTEXT OF THE CREATIVE ECONOMY: TRANSFORMATION OF PROFESSIONAL IDENTITY AND THE EDUCATIONAL MODEL
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.4.44Keywords:
cultural studies, creative economy, cultural and creative industries, professional identity, cultural policy, cultural resilience, educational programsAbstract
The article provides a theoretical and analytical examination of the transformation of the professional identity of the cultural studies scholar in contemporary Ukraine under the conditions of the institutionalization of the creative economy and the transformation of the cultural space in the context of war. It is argued that changes in the institutional organization of the cultural sphere, the development of grant- and project-based infrastructure, and the increasing role of strategic planning lead to a reconsideration of the modes of recognition of cultural expertise and the criteria of professional competence. The methodological framework of the study is based on the concept of the cultural field (in the sense of P. Bourdieu), the approach to professions as a system of distribution of expert labor (in the tradition of A. Abbott), and institutional analysis. On this basis, a typology of three models of professional practice of the cultural studies scholar is proposed: the academic scholar, the cultural project manager, and the cultural policy expert. Their key areas of competence, sources of professional authority, and modes of recognition are outlined. Special attention is paid to higher education in cultural studies in Ukraine as an institutional mechanism for shaping professional models. Based on the analysis of the state standards for the specialty «Cultural Studies» and publicly available descriptions of educational programs, the study demonstrates a tendency toward the profiling of the master’s level and the expansion of applied and institutionally oriented competences while preserving the гуманітарна disciplinary foundation. The scientific novelty of the study lies in combining the analysis of the cultural field, professional spheres of competence, and institutional conditions in order to distinguish different modes of professional realization of the cultural studies scholar. It substantiates the argument that this differentiation itself functions as a factor in reorienting the educational model within the context of the creative economy and cultural resilience.
References
Бабак, К., & Шатрова, М. (2023). Вища культурологічна освіта в Україні: історіографія дослідження. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, (45), 156–162. https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi45.654
Гомілко, О. (2023). Деколонізація української культури: політика воук чи національне пробудження? Філософська думка, (3), 49–58. https://doi.org/10.15407/fd2023.03.049
Горбул, Т. О. (2025). Культурологічна освіта як R&D-ресурс креативної економіки України. У Філософський дискурс ХХІ століття: зміст, перспективи, соціально-практичні виміри: науковий круглий стіл до Міжнародного дня філософії, 21 листопада 2025 року, 179–182. Liha-Pres. https://doi.org/10.36059/978-966-397-578-8-48
Недзельський, Р. С. (2019). Проблема розвитку культурної політики в Україні в контексті національного культурного простору. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (2), 258–261.
Петрова, І. В. (2022). Культурні та креативні індустрії: проблема визначень. Питання культурології, (39), 63–77. https://doi.org/10.31866/2410-1311.39.2022.256902
Русаков, С. С. (2025). Роль та місце культурологічної освіти і науки в сучасному університеті. У Філософський дискурс ХХІ століття: зміст, перспективи, соціально-практичні виміри: науковий круглий стіл до Міжнародного дня філософії, 21 листопада 2025 року, 186–188. Liha-Pres. https://doi.org/10.36059/978-966-397-578-8-50
Сабадаш, Ю. С. (2025). Дослідницький простір української культурології: Витоки, сучасний стан, перспективи. Видавництво Ліра-К.
Стандарт вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 03 гуманітарні науки, спеціальності 034 культурологія. (2020). Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/vyshcha/standarty/2020/06/17/034%20Kulturolohiya%20mahistr.pdf
Стандарт вищої освіти першого (бакалаврського) рівня галузі знань 03 гуманітарні науки, спеціальності 034 культурологія. (2020). Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2021/07/28/034-Kulturolohiya-bakalavr.28.07-1.pdf
Шейко, В. М. (2022). Методологічні засади культурології: історіографічний аспект. Культура України, (75), 7–15. https://doi.org/10.31516/2410-5325.075.01
Шостак, В. (2023). Культурна політика України та Європейського Союзу: відповідність змісту і перспективи реалізації. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (1), 81–86. https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2023.277638
Abbott, A. (1988). The system of professions: An essay on the division of expert labor. University of Chicago Press.
Belfiore, E., & Bennett, O. (2007). Rethinking the social impacts of the arts. International Journal of Cultural Policy, 13(2), 135–151. https://doi.org/10.1080/10286630701342741
Bourdieu, P. (1983). The field of cultural production, or: The economic world reversed. Poetics, 12(4–5), 311–356. https://doi.org/10.1016/0304-422X(83)90012-8
DiMaggio, P. J., & Powell, W. W. (1983). The iron cage revisited: Institutional isomorphism and collective rationality in organizational fields. American Sociological Review, 48(2), 147–160. https://doi.org/10.2307/2095101
Farinha, C. (2017). Developing cultural and creative industries in Ukraine. EU–Eastern Partnership Culture and Creativity Programme. URL: https://www.culturepartnership.eu/upload/editor/2017/Research/171205%20Creative%20Industries%20Report%20for%20Ukraine.pdf
Karnaukh, A., & Kravchuk, K. (2024). Cultural and creative sectors in Ukraine: Resilience, recovery, and integration with the EU. Cultural Relations Platform / European Commission (DG EAC). URL: https://euneighbourseast.eu/wp-content/uploads/2024/07/dgeac-crp-ua-report-july-2024-en.pdf
Larson, M. S. (1977). The rise of professionalism: A sociological analysis. University of California Press.
Meyer, J. W., & Rowan, B. (1977). Institutionalized organizations: Formal structure as myth and ceremony. American Journal of Sociology, 83(2), 340–363. https://doi.org/10.1086/226550
Novikova, I., & Prusov, D. (2019). Culturological aspect of higher education in Ukraine. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (1), 119–124. https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166876
Nowotny, H., Scott, P., & Gibbons, M. (2003). Introduction: “Mode 2” revisited: The new production of knowledge. Minerva, 41, 179–194. https://doi.org/10.1023/A:1025505528250
UNESCO. (2022). Re|Shaping policies for creativity: Addressing culture as a global public good (2022 edition).
UNESCO. https://www.unesco.org/reports/reshaping-creativity/2022/en
UNESCO. (2023). Ukraine: Rapid damage and needs assessment (RDNA) – Culture and tourism. UNESCO. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099445209072239810/pdf/P17884304837910630b9c6040ac12428d5c.pdf
UNESCO. (2024). Action plan for culture in Ukraine: Supporting the recovery and resilience of the cultural sector. UNESCO. URL: https://articles.unesco.org/sites/default/files/medias/fichiers/2024/09/UNESCO%20Action%20Plan%20Culture%20for%20Ukraine%20Recovery%202024.pdf
