МОДИФІКАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ В КУЛЬТУРІ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.10Ключові слова:
технічна творчість, технологічність, ШІ, технології, антропотехніки, homo faber, homo creator, комунікація, життєтворчість, постіндустріальне суспільствоАнотація
Статтю присвячено дослідженню модифікацій технічної творчості в оптиці постіндустріального суспільства. особливу увагу приділено розгляду проблеми відчуження результату і продукту технічної творчості від людини. Показано, що соціокультурні трансформації постіндустріального суспільства торкаються всіх сфер матеріальної і духовної культури. У культурі постіндустріального суспільства створюються рамкові умови для порушення балансу між homo faber та homo creator, які вже не доповнюють одне одного, а вступають в суперечку. Особливо це торкається технічної творчості у сфері новітніх інформаційних технологій де створюється ілюзія, що суб’єкт технічної творчості вже немає нічого спільного зі своїм витвором. Перенасиченість інноваційними оновленнями та висока технологічність світу повсякденності сучасної людини призводить до принципового нерозуміння онтологічних основ удосконалення людської природи, в сенсі коментаторської філософської антропології та коментаторської педагогіки, як творчого самоздійснення людини, зводиться до слідування алгоритмам та механічного набуття навичок для виживання у світі «техне». У статті доводиться, що як здійснення людиною життєтворчості в модусах ейфорії від технічних інновацій, так і моделювання життєвих стратегій на засадах технофобії, є однаково руйнівним для людини. Адже вона втрачає орієнтири у просторі високотехнологічного світу, порушуючи баланс між творчою адаптацією та примусом дресури або запереченням її боязню технічних інновацій. Проаналізовані ризики та можливі наслідки виходу технічної творчості за межі встановлені етикою відповідальності, особливо у сфері штучного інтелекту, а також визначено амбівалентність технічної творчості в оптиках війни і миру.
Посилання
Вілбер К. (2019). Трамп і епоха постправди / Пер. з англ. М. Климчука. Львів : Видавництво Terra Incognita. 136 с.
Вінчестер С. (2019). Перфекціоністи. Як інженери створили сучасний світ / Пер. з англ. Є. Даскал. Харків : Віват. 448 с.
Вюллер Т. (2018). Що таке час / Пер з норвезьк. Київ : Ніка-Центр ; Львів: Видавництво Анетти Антоненко. 160 с.
Култаєва М. Д. (2014). Антропотехнічний поворот та його соціально-філософські та філософсько-освітні імплікації у теоретичних розвідках П. Слотердайка. Філософія освіти. № 1 (14). С 54–75.
Новіков Б. В., Потіщук О. О., Бубон Т. В. (2023). Творчий потенціал людини як рушійна сила розвитку сучасного суспільства. Освітній дискурс. № 43 (1–3). С. 7–16.
Пилипенко С. (2020). Людина в епоху технологічних зсувів: у пошуках опертя. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки». Випуск 61. С. 82–89.
Слотердайк П. (2015). Ти мусиш змінити своє життя (уривки з твору) ; пер. з нім. М. Култаєвої. Філософська думка. № 2. С. 95–106.
Смайт К. (2021). Цілісне життя планети: возз’єднання землі, історії, тіла та розуму / Пер. з англ. О. Самойленко. Київ : Ніка-Центр. 208 с.