ПРОБЛЕМА ЮРИДИЧНОЇ НАЗВИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ)
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.6Ключові слова:
українське православ’я, УПЦ (МП), юридична реєстрація релігійних організацій, законодавчі зміни, Конституційний Суд України, свобода світогляду, керівний центр релігійної організаціїАнотація
Дослідження аналізує актуальні виклики в державно-конфесійних відносинах в Україні, зокрема, у контексті російського вторгнення. Оскільки навіть до початку гібридної війни росія ніколи не цуралася використовувати релігійний фактор для розповсюдження свого впливу на Україну, очевидно, що з початком протистояння такі тенденції тільки посилилися. Основний фокус дослідження лежить на проблемі юридичного найменування Української Православної Церкви (Московського патріархату) і важливості правильного визначення її статусу. Так, прийнятий у 2018 році Законопроект, що вносить обов’язок вказувати зв’язок із керівним центром у країні-агресорі для відповідних релігійних організацій, розцінений УПЦ (МП) як обмеження своїх прав, що згодом призвело до утворення сталого пропагандистського кліше, спрямованого проти України. Дослідження наводить аналіз причин, що спонукали до прийняття таких норм закону, і висвітлює основні аргументи щодо правомочності цих норм. Основним документом, що розставляє крапки в цьому питанні, є відповідне рішення Конституційного Суду, де чітко аргументується коректність вимог у законодавстві, пов’язаних із назвою релігійної організації, керівний центр якої перебуває в країні, що визнана країною-агресором. Рішення Конституційного Суду пояснює, чому недоречно визначати такі обмеження як обмеження свободи совісті та світогляду, а також посилається на схожі прецеденти в загальноєвропейській судовій практиці. У дослідженні показано, що судові процеси й загальні спроби держави вирішення цього болючого питання засвідчують демократичний підхід до управління в релігійній сфері, що розвінчує відповідний антиукраїнський пропагандистський наратив.
Посилання
Боцюрків Б.-Р. Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава (1939–1950). Львів, 2005. 265 с.
Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом / Державна служба з питань етнополітики та свободи совісті. Київ, 2023. URL: dess.gov.ua/vysnovok-relihiieznavchoi-ekspertyzy-statutu-pro-upravlinnia-ukrainskoi-pravoslavnoi-tserkvy/.
Голубинский Е. История русской церкви. М., 1905. Т. 1. Ч. 1. 818 с.
Закон України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України». Київ, 2018. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2662-19#n2.
Звернення Верховної Ради України до Його Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського Патріарха щодо надання автокефалії Православній Церкві в Україні. Київ, 2016. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1422-viii.
Колодний А. Академічне релігієзнавство : підручник. Київ : Світ Знань, 2000. 862 с.
Коментар Блаженнішого Митрополита Онуфрія для ЗМІ. Київ : Центр інформації Української Православної Церкви. URL: www.youtube.com/watch?v=2Sf11gDcXik.
Конституційне подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» (справа щодо повної назви релігійних організацій). Київ, 2019. URL: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/3_374.pdf.
Обращение президента России к нации от 21.02.2022 о признании независимости ДНР и ЛНР. URL: kremlin.ru/events/president/transcripts/statements/67828.
Перелік релігійних організацій, яким потрібно внести зміни до статуту. Київ : Урядовий кур’єр, 2019. URL: ukurier.gov.ua/uk/articles/perelik-religijnih-organizacij-yakim-potribno-vnes/.
Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році». Київ, 2017. URL: www.youtube.com/watch?v=4wuwGbRuk6M&t.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Київ, 2022. URL: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/4-r2022_0.pdf.
Саган О. «Заборона» УПЦ МП: потрібні санкції проти України чи результат? Київ : РІСУ, 2022. URL: risu.ua/zaborona-upc-mp-rpcvu-potribni-sankciyi-proti-ukrayini-chi-rezultat-_n134655.
Трегубова Я. Інтерв’ю з речником УПЦ (МП) Миколою Данилевичем для Радіо Свобода. 2016. URL: www.radiosvoboda.org/a/27733568.html.
Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва № 81332759 у справі 640/4748/19. Київ, 2019. URL: zakononline.com.ua/court-decisions/show/81332661.
Федоренко А. В РПЦ сравнили возможное переименование УПЦ с действиями фашистов. Москва : РИА Новости, 2018. URL: ria.ru/20180929/1529630295.html.
Шевченко О. Про підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату наприкінці XVII ст. Київ : Український історичний журнал, 1994. С. 54–61.
Case of Ilyin and others v. Ukraine. № 74852/14. European Court of Human Rights, 2022. URL: laweuro.com/?p=20199.
