ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ДОБИ: ПОГЛЯД У МИНУЛЕ З НАДІЄЮ ПОБАЧИТИ МАЙБУТНЄ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.23Ключові слова:
смислогенез, людина, мислення, інтелект, наукове знання, інтелектуальна енергія, інтелектуальна діяльність, індустріальне суспільство, соціальний світАнотація
У роботі обґрунтовується процес інтелектуалізації планетарного світу на стадії індустріальної цивілізації. З’ясовується, що глобалізація й інформатизація – результати цього процесу. Метою статті є аналіз процесу інтелектуалізації на етапі індустріальної цивілізації. Подається взаємодія людини й інформаційного поля планети за рахунок користування та накопичення наукового знання. Останнє є детермінантом піднесення на новий смисловий рівень розвитку людини й суспільства, тобто вищий рівень цивілізаційного розвитку. Висвітлюється підвищення ролі науки як параметра управління тогочасним життям людини. Наука набула бурхливого зростання: відбулося три стрибки НТР, що вплинуло на економічне зростання, швидкі темпи залучення до виробництва величезної маси ресурсів. Надається характеристика індустріального суспільства з його рівнем робочої сили й матеріально-технічним базисом, у якому матеріалізувалася інтелектуальна енергія того часу. Функціональний бік інтелектуалізації планетарного світу забезпечила освіта. Культура індустріальної доби була засобом стабілізації планетарного світу на основі подальшого розвитку мови, що забезпечило формування онтологічної єдності світу. Людина визнається головним джерелом інтелектуальної енергії, носієм відповідної діяльності. Суб’єктивована форма інтелектуалізації планетарного світу вимагає розгляду стану інтелектуалізації людини у двох її вимірах: а) стан біологічного організму людини (морфологічно не змінився); б) міра розвитку інтелекту людини (зросла потреба в потужності розумових здібностей і збільшенні членів суспільства для наповнення всіх сфер життя розумними людьми). Об’єктивована форма інтелектуалізації проявлена в комплексі систем промислового призначення, а також створенні наукових установ і національної системи професійної освіти для функціонування такого комплексу.
Посилання
Бех, В.П. (Ред.). (2019). Особистість у вирі планетарного світу : монографія. Кн. 1. Київ : Інтерсервіс. 620 c. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/24618/Osobystist%20U%20Vyri%20Planetarnoho%20Svitu.pdf?sequence=1.
Бех, В.П., Зінкевич, В.І. (2020). Життєвий цикл системи індустріальної освіти: когнітивний аналіз : монографія. Київ : Інтерсервіс. 796 c.
Ґелнер, Е. (2003). Нації та націоналізм; Націоналізм / пер. з англ. Київ : Таксон. 300 c. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Gellner_Ernest/Natsii_ta_natsionalizm_Natsionalizm.pdf?.
Згуровський, М., Пахомов, Ю., Філіпенко, А. (2010). Геоекономічні сценарії розвитку і Україна : монографія. Київ : Академія. 328 c. URL: https://pidru4niki.com/13771107/ekonomika/geoekonomichni_vimiri_svitovoyi_finansovoyi_krizi.
Нікітенко, В.О. (2013). Геокультурні цінності в умовах сучасного світового розвитку: соціально-філософський вимір. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : збірник наукових праць. Вип. 54. С. 266–280.
Ольшанська, О.В., Олешко, А.А., Шацька, З.Я. (Ред.). (2022) Інтелектуалізація соціально-економічного розвитку України в перспективі післявоєнного відновлення : монографія. Київ : КНУТД. 340 c. URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/20381/1/Intel_mono_2022.pdf.
Beck, U. (1992). World Risk Society: Towards a New Modernity. Sage Publications Ltd. 264 s. URL: http://www.riversimulator.org/Resources/Anthropology/RiskSociety/RiskSocietyTowardsAnewModernity1992Beck.pdf.
Marie-Claire, Considère-Charon. (2013, March ). The Irish Catholic Church under Charles II: the ‘Popish Plot’ and the Martyrdom of Oliver Plunkett. Revue Française de Civilisation Britannique [Online], XVIII-1. URL: http://journals.openedition.org/rfcb/3579; DOI: https://doi.org/10.4000/rfcb.3579.
