СКАРГИ НА ПЕДАГОГІВ ШКІЛ УРСР ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 1940–1980-Х РР. МОВОЮ АРХІВІВ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.15Ключові слова:
скарги, листи, учителі, відділи освіти, перевірка, інспектор, справа, розглядатиАнотація
У роботі розглянуто скарги на вчительство Української РСР періоду другої половини 1940–1980-х років. Новизна дослідження полягає в аналізі змістового наповнення скарг, які стосувалися педагогів шкіл і механізму їх перевірки. Мета – з’ясувати обставини появи скарг на педагогів і процес їх розгляду. Реалізувати мету й виконати завдання допомагають аналітичний, хронологічний, конкретно-історичний метод. Висновки. Скарги, як правило, мали суб’єктивний характер і були спрямовані на дискредитацію педагогів. Сам процес був довготривалим, що було пов’язано з правилами ведення діловодної документації, бюрократією, перевірками фактів, що викладені в скаргах. Була ціла низка вказівок щодо реєстрації, адресності, розгляду справ, дотримання ведення їх вимог. Їх порушення вважалося неприпустимим. Обов’язковим елементом стало з’ясування суті справи, спілкування з педагогами, на яких скаржилися; із дітьми, які ставали свідками різних дій учителів або ж заперечували ці факти; із батьками, які виражали інтереси своїх дітей і могли теж спростувати або підтримати звинувачення. Інспектор, який приїздив у школу, відвідував уроки й позаурочні заходи, що проводили педагоги, спостерігав за їхньою діяльністю й комунікацією з колегами та школярами. Учителі писали пояснювальні записки, де показували власне бачення ситуації. Звертали увагу не лише на освіту, підвищення кваліфікації, професійність педагогів загалом, а й на особисті якості: порядність, активність, людяність, працьовитість. Первинні профспілки в школах також могли надати інформацію про власне бачення інцидентів. Тому, спілкуючись і спостерігаючи за учасниками освітнього процесу, створювалася загальна неупереджена картина, яка підтверджувала або спростовувала скарги на учителів. Педагогів розглядали не лише носіями власних професійних якостей, а й ретрансляторами провідних ідей влади. Вони мали поєднувати в собі багато функцій і реалізовувати гасла на практиці. Не дивно, що поведінку вчителів засуджували, обговорювали на різних зібраннях, долучаючи й громадськість. Радянський учитель мав бути провідником партійних планів, тому його образ мав залишатися ідеалізованим. Але це було не завжди. Педагоги залишалися насамперед людьми, які мали особисте життя, цінності, переконання й могли йти в розріз із суспільно регламентованими.
Посилання
Документы проверки школ района (акты, информации, справки, заключения) за 1966–1967 годы. (1966–1967) // Державний архів Вінницької області. Ф Р 6014. Винницкий областной отдел народного образования. Песчанский районный отдел народного образования. Оп. 1. Спр. 87. 45 л.
Журавльов Я. О. (2016). Доноси та скарги на керівництво як складові елементи радянської дійсності періоду «застою» крізь призму звернень громадян до ЦК КП України Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник». Історичні науки. Вип. 113. С. 97–100.
Кагальна М. В. (2015). Повсякденне життя вчителів УРСР у другій половині 1950-х–першій половині 1960-х рр. : дис. … канд. істор. наук : Київ : КНУ ім. Тараса Шевченка. 248 с.
Лаврут О. О. (2022). Скарги вчителів як вияв «радянського способу життя». Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки. Том 33 (72) № 1. С. 52–56. doi https://doi.org/10.32838/2663-5984/2022/1.8 (дата звернення : 15.01.2024).
Марчук О. А. (2017). Учителі України в освітніх реформаційних процесах в період хрущовської «відлиги» (друга половина 50-х–перша половина 60-х рр. ХХ ст.) : автореф. дис. … канд. істор. наук : 07.00.01. Київ : України національний педагогічний університет імені Драгоманова. 20 с.
Підсумки виконання соціалістичних зобов’язань по підготовці шкіл та інших дитячих закладів до 1972–73 н.р. (1972–1973) // Державний архів Житомирської області. Ф. 2929. Житомирский областной промышленный комитет профсоюза работников просвещения, высшей, школы и научных учреждений, гор. Житомир. Оп. 1. Спр. 349. 243 арк.
Протоколы совещаний руководителей школ и заседаний конференций учителей. 25 апреля 1959 г.–31 декабря 1960 г. (1959–1960) // Державний архів Миколаївської області. Ф. 3098. Отдел народного образования исполкома Очаковского совета депутатов трудящихся. Оп. 1. Спр. 196. 86 л.
Скарги і заяви на дії керівників установ народної освіти за 1981–1982 роки. (1981–1982) // Державний архів Вінницької області. Ф. Р 6042. Районний відділ народної освіти Оратівського району Вінницької області. Оп. 1. Спр. 77. 23 арк.
Стенограмма 5-го пленума обкома профсоюза просветительных учреждений. 27 октября 1964. (1964) //Державний архів Житомирської області. Ф. 2929. Житомирский областной промышленный комитет профсоюза работников просвещения, высшей, школы и научных учреждений, гор. Житомир. Оп. 1. Спр. 194. 49 л.
