ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ СПІЛЬНОТ ЖИТОМИРЩИНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.49

Ключові слова:

Житомирщина, українці, поляки, євреї, роми, національні спільноти, історична пам’ять, культурно-мистецька діяльність

Анотація

Формування культурно-мистецької спадщини та історичної пам’яті української нації відбувалося протягом багатьох століть під впливом культур, досвіду, традицій, знань різних народів, що здавна населяли українські терени. В історичній пам’яті етнічних спільнот Житомирщини (поляків, євреїв, німців, старовірів, чехів, ромів та ін.) зберігаються спогади про власне минуле, що дозволяє проаналізувати певні аспекти збереження та розвитку на сучасному етапі екокультури міжетнічної комунікації національних спільнот Житомирського Полісся, її впливу на формування та розвиток міжетнічних взаємин у регіоні. Попри створену імперською та радянською владами ситуацію жорстокої асиміляційної політики, неприхованої конкуренції між українцями та представниками інших національних спільнот у соціально-економічних стосунках, що часто супроводжувалася ворожістю один до одного та появою побутових конфліктних ситуацій, місцеві традиційні громади зберегли власне віросповідання, мову, культурну ідентичність та толерантне ставлення один до одного. З 1980-х рр. збереженню історичної пам’яті етнічних спільнот Житомирського Полісся сприяє активізація культурно-мистецької діяльності польських, єврейських та інших національних об’єднань, що допомагає налагодити ефективну міжетнічну комунікацію. Зокрема, йдеться про різноманітні культурно-мистецькі практики етнічних творчих колективів (вокальних, хореографічних, театральних та ін.). Окрема увага приділяється аналізу реалізації культурно-історичної акції «Захистимо пам’ять», яка була присвячена меморіалізації місць масових розстрілів за часів Другої світової війни євреїв і ромів різних регіонів України, зокрема й Житомирщини і відіграла значну роль у збереженні історичної пам’яті української нації та зміцненні міжетнічної комунікації етносів окресленого регіону.

Посилання

Żytomierski Obwodowy Związek Polaków na Ukrainie / ГО «Житомирська обласна Спілка поляків України» (2024). Офіційний сайт: https://zozpu.org/uk/.

Брандон, Р. (2019). Бараші (життя та загибель єврейської громади). Київ, 48 с. http://protecting-memory-ua.org/images/barashi/Barashi.pdf Колодянка (життя та загибель єврейської громади). Київ, 64 с. http://protectingmemory-ua.org/images/kolodyanka/Kolodianka.pdf; Любар (життя та загибель єврейської громади). Київ, 72 с. URL: https://www.stiftung-denkmal.de/wp-content/uploads/Liubar.pdf.

Бурмістр, С., Тяглий, М. (2019). Місце пам’яті вбитим ромам у Дівошині. Київ, 32 с. http://protectingmemory-ua.org/images/divoshyn/Divoshyn.pdf; Місце пам’яті жертвам німецької окупації в Іванополі. Київ, 24 с.

http://protecting-memory-ua.org/images/ivanopil/Ivanopil.pdf; Місце пам’яті убитим ромам у Калинівці. Київ, 32 с. URL: http://protecting-memory-ua.org/images/kalynivka/Kalynivka.pdf.

Галагуз, І. (2018). Національно-культурні організації Центрального Полісся як осередки відродження та розвитку етнічності. Наукові записки. Випуск 5 (61). 372–388. URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/galaguz_natsionalno.pdf.

Голокост у Бердичеві і пам’ять про нього. (2019). Київ, 56 с. URL: http://protecting-memory-ua.org/images/berdychiv/Berdychiv.pdf.

Гутиряк, О. (2022) Міжкультурна комунікація: до визначення поняття. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 47, том 2. 205–208. https://doi.org/10.24919/2308-4863/47-2-32.

Динікова, Л.Ш. (2023) Діалог культур у поліетнічному суспільстві. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 34 (73) № 1 Ч. 2. 175–180. DOI https://doi.org/10.32782/2710-4656/2023.1.2/28.

Доценко, В.О., & Жолоб, М.П. (2023). Протистояння чи співжиття: україно-єврейські відносини на Волині в ХІХ – на початку ХХ ст. Культурологічний альманах, (2), 51–57. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.7.

Малишевич, Ю. (2016). Життя кількох поколінь німецьких колоністів (в контексті історії сіл Теснівки, Зубрівки, Голубіївки та хутора Бобрик Коростишівського району Житомирської області). ЖитомирInfo. URL: https://www.zhitomir.info/post_1027.html.

Рудницька, Н.В. (2017) Сіоністські організації Житомирщини в 20-ті рр. ХХ ст. Електронний ресурс. URL: http://eprints.zu.edu.ua/25248/1/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%A0%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_2017.PDF.

Семенів, Н.М. (2017). Міжетнічна комунікація як динамічна складова міжетнічної взаємодії. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології», (39), 310–319. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-39.310-319.

Сінельніков, В.І. (2023). Творчість аматорських вокальних колективів національних спільнот Житомирщини в контексті міжетнічної комунікації. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Музика в діалозі з сучасністю: освітні, мистецтвознавчі, культурологічні студії», Київ, КНУКіМ, 226–229. URL: https://fmm.knukim.edu.ua/images/otherimg/mus_conf_2023_web.pdf.

Sinelnikov, I. (2011). Весільний обряд росіян-старовірів Житомирщини. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 1(2), 140–145.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-02

Як цитувати

Сінельніков, В. І. (2024). ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ СПІЛЬНОТ ЖИТОМИРЩИНИ. Культурологічний альманах, (1), 384–390. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.49

Номер

Розділ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ