ГЛОБАЛІЗАЦІЯ У КОНТЕКСТІ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПІДХОДУ ДО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА У XXI СТОЛІТТІ

Анотація

У статті розглянуто цивілізаційний підхід до процесів глобалізації на основі аналізу наукових праць Ю. Харарі, К. Поппера, Ф. Фукуями, А. Тойнбі та С. Гантінгтона. З’ясовано, що Ю. Харарі визнає існування у світі лише однієї глобальної цивілізації, наголошуючи на поступовому зменшенні розбіжностей між спільнотами за збереження окремих культурних особливостей. Аналогічних поглядів дотримується й Ф. Фукуяма, який також визнає існування єдиної глобальної світової цивілізації, а глобалізм вважає кінцевим варіантом соціокультурної еволюції. К. Поппер визнає, що сучасне суспільство має будуватись на принципах глобалізації та включати весь спектр ідеологій/думок/концепцій, які повинні толеруватись та сприйматись суспільством загалом. А. Тойнбі розглядає історію як систему співіснування та взаємодії цивілізацій, які трактує як надспільноти людей, об’єднаних перш за все ціннісною системою, в основу якої покладено релігійну приналежність. С. Гантінгтон розглядає цивілізацію як культурну спільноту найвищого рангу, найбільш загальне об’єднання людей за культурною ідентичністю. На його думку, процес глобалізації сприятиме виокремленню цивілізацій, тобто збільшенню точок дотику різних спільнот, що, з одного боку, приведе до об’єднання спільнот, які належать до одного цивілізаційного утворення, а з іншого – до розуміння своєї іншості щодо спільнот, які належать до іншого цивілізаційного утворення. Протилежних поглядів дотримується О. Шпенглер, стверджуючи неможливість побудови єдиної всесвітньої цивілізації зі спільними цінностями, тотожним політичним та економічним устроєм. Оскільки ступінь наближеності будь-якої теорії до істинності підтверджується її прогностичною складовою частиною, встановлено, що, виходячи з реалій сьогодення, модель С. Гантінгтона має більше проявів в наявних реаліях та динаміці останніх трьох десятиліть. Акцентовано увагу на тому, що глобалізація є складним дуалістичним процесом, який містить елементи інтеграції всесвітнього політичного, дипломатичного, фінансового, інформаційного простору і водночас загострює цінності, культурні відмінності та історичні протиріччя.