ОСОБЛИВОСТІ РЕЦЕПЦІЇ РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ В СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ НЕЙРОПСИХОЛОГІЇ РЕЛІГІЇ ТА АНТРОПОЛОГІЇ РЕЛІГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.4Ключові слова:
свідомість, релігія, релігійна свідомість, нейропсихологія, антропологія релігіїАнотація
Статтю присвячено актуальній проблемі рецепції релігійної свідомості в сучасних дослідженнях нейропсихології релігії та антропології релігії. Релігійна свідомість вивчена в дослідженні як психологічний факт, при цьому усунені чинники її істинності чи ілюзорності. Релігійна свідомість і релігійність особистості розглянуті в контексті загальнопсихологічних та соціально-психологічних закономірностей. Релігійна свідомість у дослідженні розглядається крізь призму таких своїх складових, як релігійна віра, чуттєві форми, створені уявою образи, символічність, алегоричність, діалогічність, сильна емоційна насиченість, поєднання адекватного дійсності змісту з неадекватним. Визначено, що релігійна свідомість, будучи однією з форм свідомості, наділена певним ставленням до «кінцевої інстанції», формальною інваріантністю, трансцендентністю і суб’єктивною безсумнівністю. Підкреслено, що психологічна природа свідомості певною своєю гранню зумовлює появу релігійної свідомості. Маючи властивість трансцендентності, свідомість трансцендентує реальність. Релігійна свідомість, очевидно, є одним із варіантів «рефлексивного виходу» за межі повсякденної реальності. Відзначено, що важливим компонентом релігійної свідомості є релігійні почуття, які у статті розглядаються як емоційне ставлення вірян до визнаних об’єктивними гіпостазованих істот, атрибутованих властивостей і зв’язків, до сакралізованих речей, персон, місць, дій, один до одного і до себе самих, а також до релігійно інтерпретованих окремих явищ у світі та до світу загалом. Підкреслено, що не кожні переживання можуть вважатися релігійними, але лише ті, які поєднані з релігійними уявленнями, ідеями, наративами, набули внаслідок цього відповідної спрямованості, змісту та значення. Зазначено, що питання про істинне і хибне в релігійній свідомості наділене актуальністю всередині самих релігійних систем. Істинна інтенція внутрішньо присутня в кожному стверджувальному і заперечному судженні. Зауважено, що подібна тенденція актуальна і для релігійних висловлювань, незалежно від того, як тлумачиться істина і як визначаються її критерії.
Посилання
Дюркгайм, Е. (2002). Первісні форми релігійного життя: Тотемна система в Австралії (пер. із фр. Г. Філіпчук, З. Борисюк). Київ: Юніверс.
Козловський, О. (2006). Проблема специфіки «релігійної свідомості» у сучасній філософії. Філософія освіти, 3 (5), 228–239.
Конотоп, Л. (2019). Релігійна свідомість і суб’єктивність: методологічні аспекти дослідження. Вісник НАУ, 1 (29), 21–26.
Новосад, М. (2013). Релігійна свідомість в контексті української народної традиції. Українське релігієзнавство, 67, 132–137.
Шморгун, О. (2022). Релігія та релігійна свідомість в гуманістичному психоаналізі Е. Фромма. Grundlagen der modernen wissenschaftlichen Forschung, 133–135.
Flournoy, T. (2010). Les Principes De La Psychologie Religieuse. Whitefish: Kessinger Publishing.
James, W. (2025). The Varieties of Religious Experience: a Study in Human Nature. URL: https://csrs.nd.edu/assets/59930/williams_1902.pdf.
Oser, F., Gmunder, P., & Ridez, L. (1991). L’homme, son developpement religieux. NJ.
Otto, R. (2004). Das Heilige. Berlin: C. H. Beck.
Yinger, J. M. (2015). Religion Society and the Individual. N.Y.: Basicbooks.