ОСВІТА МІЖ ГЛОБАЛЬНИМ І ЛОКАЛЬНИМ: ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ

Анотація

У статті представлено міждисциплінарне дослідження проблеми збереження культурної ідентичності іноземних студентів в умовах глобалізованого освітнього простору, з урахуванням демократичних принципів, що формують сучасний університет. У центрі уваги перебувають виклики, з якими стикаються студенти під час адаптації до нових культурних норм та освітніх стандартів, а також роль філософії освіти у гармонізації універсального й локального. Авторка розглядає університет як не тільки академічний осередок, а й «культурний хаб», де різні ціннісні орієнтири та світоглядні підходи можуть співіснувати та взаємодіяти. Особливу увагу приділено ідеї демократизації освіти, що передбачає активне залучення студентів у процес ухвалення рішень, колективне формування змісту навчальних програм і дотримання принципів рівноправності культур. Зіставляються різні наукові підходи до вивчення демократичних цінностей і розкривається значення розмаїття як чинника розвитку громадянської свідомості. Освіта, збудована на демократичних засадах, дає можливість іноземним студентам не лише якісно інтегруватися в академічне середовище, а й зберігати зв’язок зі своїми національними традиціями та ідентичністю. У роботі підкреслюється важливість критичного осмислення наслідків глобалізації для університетів, оскільки надмірна уніфікація може призвести до втрати різнобарвності культурного ландшафту. Аналіз філософських концепцій дає змогу розкрити, яким чином гармонійне поєднання культурних пам’ятників минулого й інноваційних педагогічних стратегій сприяє становленню вищої школи, відкритої до світових тенденцій, але водночас здатної цінувати локальні особливості. У підсумку авторка доходить висновку, що для ефективної інтеграції іноземних студентів і збереження їхньої культурної самобутності необхідно запроваджувати цілісні підходи до формування демократичної культури в університеті. Особливу роль у цьому відіграє філософія освіти, яка допомагає побачити в освіті не просто механізм передачі знань, а й простір для порозуміння між різними національно-культурними спільнотами, формування громадянських чеснот та участі молоді у соціальних змінах.