СВІТОСПРИЙНЯТТЯ ЛЮДИНИ ПАЛЕОЛІТУ: СТАНОВЛЕННЯ МІФОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ

Анотація

В статті досліджено світосприйняття людини палеоліту та становлення її міфологічного світогляду в умовах зародження та розвитку первісного суспільства. Зазначено, що зразки палеолітичного мистецтва після виходу Homo sapiens за межі Східної Африки, дозволяють визначити подібність наскальних зображень навіть у регіонах, позбавлених можливості соціальних контактів (наприклад, на території Європи та в Індонезії), про що свідчить вміння первісних художників дотримання пропорцій, передачі об’єму за допомогою різних кольорів та використання виступів та нерівності поверхні печер. Розглянуто зразки печерного живопису, які надали підстави вести мову про осмисленість пізнавальної діяльності митців, високий рівень майстерності, їхню здатність до образного мислення, а також до імітації зразків фігуративного мистецтва. Наголошено, що за висновками дослідників, тільки людина з високорозвиненою формою суспільної свідомості й духовного осягнення навколишнього світу могла створити такі шедеври. Охарактеризовано роль митців в соціумі як володарів певної культури та духовної сили, зокрема охоронців знань предків, хранителів магічних соціальних кодів і секретів творчості. Акцентовано увагу щодо наявності мистецьких майстерень в часи пізнього палеоліту, на підставі чого зроблено висновок про існування традицій учнівства щодо передачі власного життєвого досвіду та секретів майстерності часів палеоліту. Визначено, що характерною рисою духовної культури кроманьйонців був синкретизм: вона трансформувалася з розвитком людини, але залишалась синкретичною, тобто вірування первісної людини, господарчі зайняття, суспільне життя, форми свідомості та первісне мистецтво були нероздільними. Окремо наголошено, що яскравим втіленням синкретизму первісної епохи є міф. Названі також інші риси, притаманні міфологічному світогляду людини родового суспільства. Зроблено висновок, що палеолітичне мистецтво є формою соціального спілкування, відтворенням світогляду кроманьйонців в художніх образах та є ознакою формування міфологічного світогляду людини сучасного типу, який пізніше в процесі соціалізації приведе до створення впорядкованих систем міфу, що завдяки появі писемності дійдуть до наших днів. Особливу увагу приділено характеристиці міфологічного світогляду в дослідженнях Клода Леві-Строссом. В роботі використані також результати досліджень професора Йоахима Хана (Тюбінгенський університет, Німеччина), професорів Австралійського університету Максима Оберта і Адама Брамма, наукових співробітників Сімона Чізена (Йоркський університет, Велика Британія) та Крістофа Делажа (Національний музей природничої історії, Париж, Франція).