МІЖНАРОДНА КУЛЬТУРНА РЕЛОКАЦІЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ КУЛЬТУРНИХ ПРАКТИК

Анотація

У статті досліджено проблематику міжнародної культурної релокації як чинника формування інноваційних культурних практик на прикладі діяльності представників української культури і мистецтв після початку відкритої фази російсько-української війни (з 24 лютого 2022 р.). З’ясовано, що міжнародна культурна релокація посприяла виникненню нових форм і форматів культурних практик; активізації творчої інтеркультурної колаборації з митцями країн проживання та заснування українцями нових творчих об’єднань. Виявлено, що інноваційні культурні практики, спричинені міжнародною культурною релокацією, що зумовлена початком активної фази російсько-української війни, безпосередньо пов’язані з цифровізацією галузі культури і мистецтва. У випадку діяльності творчих колективів мова йде про посилення комунікації засобами соціальних мереж та розширення послуг, що пропонуються на офіційних сайтах (зокрема надання доступу до онлайн-перегляду вистав та ін.). Зірки шоу-бізнесу та представники творчої інтелігенції в умовах міжнародної релокації окрім традиційних, пропонують і нові формати культурного продукту, опосередковані соціальними медіа. Основним наративом культурних практик є російсько-українська війна, героїчна відсіч ворогу з боку українського народу, єднання українців заради збереження соборності України, важливість зупинити агресора за сприянням і підтримки світового співтовариства та ін. Констатовано, що діяльність українців в умовах міжнародної культурної релокації є важливим засобом привернення уваги світової спільноти до війни в Україні, свідченням єдності українського народу та чинником посилення національної ідентичності. Акцентовано, що кожен культурний продукт, практика та послуга тією чи іншою мірою є рецепцією на події, що відбуваються на території українських земель внаслідок дій країни-агресора.