ПИСЬМЕННИЦЬКИЙ ЕПІСТОЛЯРІЙ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГУМАНІТАРИСТИЦІ

Автор(и)

  • Катерина Олександрівна Тімофєєва Київський національний університет культури і мистецтв https://orcid.org/0000-0002-6996-0566

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.48

Ключові слова:

лист, епістола, адресант, адресат, комунікаційний процес, епістолярний жанр, письменницький епістолярій, гуманітаристика, епістолярна спадщина, інформаційний ресурс

Анотація

Стаття присвячена висвітленню значення епістолярного доробку письменників у світлі сучасної гуманітаристики. Насамперед варто наголосити на винятковому значенні епістолярного масиву документів для вивчення життєпису і творчості непересічних особистостей, якими є художники слова. Лист повністю вивільняється від риторичних умовностей, орієнтує автора на вільне самовираження, відображаючи особливості його світогляду. Це дає змогу по-новому, з урахуванням психологічних і соціологічних аспектів розкрити духовний світ митця. У статті проаналізовано низку авторитетних джерел, що окреслюють актуальність зазначеної проблематики і розглядають письменницьку епістолу з позиції жанрового феномену. Оскільки головна роль листа полягає у передачі інформації, яка спрямована від адресанта до адресата. То головна увага прикута саме до учасників комунікаційного процесу, а саме: адресанта – автора листа, учасника акту комунікації, який відправляє чи скеровує кореспонденцію (інформацію) і адресата – отримувача кореспонденції, учасник акту комунікації, до якого спрямована кореспонденція (інформація).У підсумку констатовано, що епістолі притаманна поліфонічність і лист є не лише історичним, архівним джерелом, а й цінним унікальним надбанням культурної спадщини, особливо, коли це стосується саме письменницької кореспонденції. Вивчення письменницького епістолярію базується на фактографічному аспекті, оскільки сучасні дослідники використовують листи здебільшого як додатковий біографічний матеріал на рівні з документами, статтями, щоденниками, спогадами, що висвітлюють певний культурно-історичний пласт.

Посилання

Антоненко, С. (2000). Структура писем А. С. Пушкина (лингвостилистика текста). Київ: Знання України. 154 с.

Балабушевич, Т. & Березовский, И. Боряк, Е. (1992). Специальные исторические дисциплины: научное пособие. Киев. 324 с.

Богдан, С. (1977). Лист як особливий вид комунікативної діяльності. Проблемні питання синтаксису. Чернівці: ЧДУ. С. 157–163.

Бондар, Ю. (2014). Листування Пантелеймона Куліша: тематичні аспекти та жанрово-стильові особливості. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. No ІV. С. 258–272.

Боряк, Г. (2013). До питання про стан і перспективи розвитку мережевих інформаційних ресурсів соціогуманітарних наук. Спеціальні історичні дисципліни : питання теорії та методики. Електронні інформаційні ресурси. Збірка наукових праць. No 21. С. 9–25.

Боряк, Г. (2002). Електронні архівні публікації в Інтернеті : проблеми репрезентації інформаційних ресурсів. Архіви України. No 4–6. С. 141–169.

Боряк, Г. (1995). Національна архівна спадщина України та державний реєстр «Археоргафічна україніка». Архівні документальні ресурси та науково-інформаційні системи. Київ. 347 с.

Вашків, Л. (1998). Епістолярна літературна критика: становлення, функції, в літературному процесі. Тернопіль: Поліграфіст. 135 с.

Вєтров, О. (2004). Семантика і її функціонально-комунікативний аспект етикетних одиниць в епістолярній спадщині українських письменників XIX ст. (Дис. канд. філол. наук). Донецький національний університет. Донецьк. 176 с.

Войцехівська, І. & Ляхоцький, В. (1998). Короткий історичний нарис. Київ. 54 с.

Галич, О. & Назарець, В. Васильєв, Є. (2001). Теорія літератури: підручник. Київ: Либідь, 488 с.

Ганжа, С. (2017). Функційно-стилістичне спрямування у вивченні фразеологізмів сучасної української мови. Український смисл. No 2017. С. 190–199.

Ільків, А. (2016). Інтимний дискурс письменницького епістолярію другої половини XIX – початку XX ст. Дис. ... на здобуття наук. ступеня д. філол. наук: 10.01.01. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ. 410 с.

Дудко, В. (2009). Куліш і Тургенєв. Пантелеймон Куліш: Письменник, філософ, громадянин. Хроніка-2000. No 78. С. 431–458.

Дудко, В. (1997). Стаття Пантелеймона Купіша «Полякам об украинцах» у контексті полемік «Основи» з національної проблематики. Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації: Асиміляція чи інтеграція в багатонаціональні суспільства Центрально-Східної Європи: (Матеріали «круглого столу». Київ, 20–22 грудня 1996 p.). Kиїв: Дослідницький цент історії української преси, Фонд «Відродження». C. 64–68.

Дудко, В. (1989). Эпистолярное наследие украинских писателей-реалистов конца ХІХ – начала ХХ века в контексте украинско-русских взаимосвязей: автореф. дисс. на соискание науч. степ. канд. филол. наук: 10.01.01. Институт зарубежной литературы им. А. М. Горького, Москва, 18 с.

Забіяка, І. (2002). Епістолярна спадщина Василя Горленка. Київ: ВПЦ «Київський університет». 247 с.

Коцюбинська, М. (2001). Зафіксоване і нетлінне: Роздуми про епістолярну творчість. Київ: Дух і Літера; Харків, 293 с.

Коцюбинська, М. (2009). Листи і люди. Роздуми про епістолярну творчість. Київ: Дух і література, 582 с.

Кузьменко, В. (2009). Епістолярна література, Епістолярій. Енциклопедія Сучасної України. НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. URL: https://esu.com.ua/article-17943 (дата звернення: 15.12. 2024).

Кузьменко, В. (1999). Захист перед захистом. Письменницький епістолярій в українському літературному процесі 20–50-х рр. XX ст. Слово і час. No 2. С. 57–59.

Кузьменко, В. (2016). Письменницький епістолярій в українському літературному процесі 20–50-х рр. XX ст. Київ: Альфа-М, 352 с.

Кузьменко, В. (2018). У всесвіті слова: літературно-критичні студії. Київ: Друге дихання. 684 с.

Курило, Л. (2006). Епістолярій Олеся Гончарука і творча індивідуальність письменника: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.01. Луганcький національний університет імені Тараса Шевченка. Луганськ. 20 с.

Лушпинська, Л. (2000). Проблеми нормалізації української літературної мови в епістолярії другої половини XIX – початку XX століття: Дис.. канд. філол. наук: 10.02.01. Тернопільський педагогічний інститут. Тернопіль, 180 с.

Ляхова, Ж. (2008). Епістолярій Миколи Гоголя як художнє саморозкриття особистості в дослідженнях П. Куліша. Література та культура Полісся. No 35. С. 35–64.

Ляхова, Ж. (1984). За рядками листів Тараса Шевченка. Київ: Дніпро, 134 с.

Ляхова, Ж. (2006). Історія української епістології: дослідження та видання епістолярної спадщини. Слово і час. No 6, С. 70–82.

Ляхова, Ж. (2001). Український лист Миколи Гоголя. Слово і час. No 12. С. 237–251.

Мазоха ,Г. (2005). Епістолярна спадщина і парадигми наукового дослідження. ВІСНИК Житомирського державного університету імені Івана Франка. No 24. С. 88–92.

Мазоха, Г. (2006). Український письменницький епістолярій другої половини XX століття: жанрово-стильові модифікації. Київ: Міленіум, 344 с.

Назарук, М. (1994). Українська епістолярна проза кінця XVI – початку XVII ст.: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.01. НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. Київ, 192 с.

Павлин, Н. (2005). Типологія дискурсивних одиниць в українському епістолярном умовленні: Дис…канд. філол. наук: 10.02.01. Бердянський державний педагогічний університет. Бердянськ, 229 с.

Пазинич, О. (2001). Функціонально-структурні особливості текстів дипломатичного листування: Дис.. канд. філол. наук: 10.02.15. НАНУ Інституту української мови. Київ, 191 с.

Попов, П. (1960). Невідомі листи Г. Ф. Квітки-Основ’яненка. Київ, 1960. 52 с.

Поповиh, Л. (2000). Епистолярни дискурс украjинскоґи српскоґjєзика. Белград: Филолоніка факультету Белграду. 305 с.

Пустовіт, В. (2008). Проблеми націєтворення в мемуарному дискурсі вітчизняних письменників ХІХ століття. Луганськ : Знання. 284 с.

Пустовіт, В. (2019). Український письменницький епістолярій ХІХ ст. : відображення перебігу літературного процесу. Харків: Видавництво Іванченка І. С. 329 с.

Святовець, В. (1981). Епістолярна спадщина Лесі Українки. Київ: Вища школа. 184 с.

Ткачівський, В. (1993). Німецькомовна спадщина І. Франка та її домінантні риси. Матеріали Другого Міжнародного конгресу україністів. Львів, 1993. 22–28 серпня. С. 313–314.

Чемерисов, М. (1960). Термінологічна лексика в поезіях Т.Г. Шевченка. Доповіді та повідомлення на конференції, присвяченій підсумкам наук.-досл. роботи за 1959 р. Запоріжжя. С. 44–47.

Шерех, Ю. (1984). Кулішеві листи і Куліш у листах. Вибрані листи Пантелеймона Куліша українською мовою писані. Нью-Йорк-Торонто. С. 48–96.

Шерех, Ю. (1993). Третя сторожа: література, мистецтво, ідеологія. Київ, “Дніпро”. 590 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-27

Як цитувати

Тімофєєва, К. О. (2025). ПИСЬМЕННИЦЬКИЙ ЕПІСТОЛЯРІЙ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГУМАНІТАРИСТИЦІ. Культурологічний альманах, (1), 413–423. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.48

Номер

Розділ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ