ПРАВОСЛАВНІ МЕДІА І ВІЙНА В УКРАЇНІ: КОНКУРУЮЧІ РЕЛІГІЙНІ НАРАТИВИ МИРУ ТА СПРАВЕДЛИВОСТІ

Анотація

Російсько-українська війна стала не лише воєнно-політичним, а й ціннісним викликом для українського суспільства та релігійних інституцій. У цьому контексті особливого значення набуває репрезентація війни у православних медіа, яка формує суспільне сприйняття подій, визначає межі морального дискурсу та відображає глибинні богословські орієнтири. У статті проаналізовано два основні наративи, представлені в офіційних комунікаціях Української православної церкви (Московського патріархату) та Православної церкви України. Для Української православної церкви (Московського патріархату) характерною є риторика миру та примирення, що ґрунтується на ідеалах всепрощення і «наднаціональної єдності» віруючих, однак ця позиція часто супроводжується замовчуванням питання справедливості та відповідальності агресора. Натомість Православна церква України вибудувала ціннісний дискурс, у центрі якого – концепт справедливої оборони, поєднання патріотизму з євангельською любов’ю до ближнього й акцент на правді як умові справжнього миру. У статті простежено, як ці дві аксіологічні парадигми формують суспільний резонанс, впливають на довіру до церков і корелюють із ширшими європейськими гуманістичними принципами. Теоретичною рамкою виступає поєднання підходів філософії релігії та політичної теології; використано матеріали офіційних заяв, публікацій церковних медіа та журналістських джерел. Дослідження демонструє, що православні медіа в Україні стали простором боротьби двох альтернативних моделей богословської легітимації війни: пацифістської, яка наголошує на мирі за будь-яку ціну, та патріотично-богословської, що трактує оборону як морально виправдану й освячену правдою. Український випадок засвідчує, що війна стає каталізатором оновлення православної соціальної думки, а також чинником, який окреслює перспективи європейської інтеграції України через утвердження принципів гідності, свободи й справедливості.