ФІЛОСОФСЬКІ ВИМІРИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ І СВІДОМОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.16Ключові слова:
штучний інтелект, свідомість, філософський аналіз, етика, когнітивна діяльністьАнотація
У статті розкрито філософські виміри штучного інтелекту та свідомості, які стають особливо актуальними в умовах технологічного прогресу. Встановлено, що, попри значний розвиток штучного інтелекту, його здатність відтворювати повну складність людського мислення залишається обмеженою. З’ясовано, що складність людської когнітивної діяльності є результатом здатності адаптуватися до різноманітних умов і контекстів, чого не можна досягти в рамках машинного середовища. Наголошено на необхідності філософського аналізу нових викликів, пов’язаних з інтеграцією штучного інтелекту в соціальні структури, як-от вплив на ринок праці та соціальні взаємодії. Підкреслено, що технології штучного інтелекту змінюють повсякденні взаємодії, відкриваючи нові можливості для етичних роздумів щодо соціальних і політичних процесів. Констатовано, що філософський підхід вимагає дослідження глибоких екзистенціальних наслідків впливу штучного інтелекту на людське буття. Розкрито етичні питання, що постають у процесі використання штучного інтелекту, зокрема в контексті його застосування у військових і спеціальних технологіях, а також у сферах приватності та безпеки даних. Підкреслено, що філософські концепції дедалі більше інтегруються в розроблення технологій штучного інтелекту, а це відкриває нові можливості для синтезу етичних та технічних аспектів у рамках інтелектуальних систем. Констатовано, що подальший розвиток штучного інтелекту вимагає постійного переосмислення традиційних філософських концептів, як-от свідомість, автономія і моральна відповідальність. Зроблено висновок, що філософське осмислення розвитку штучного інтелекту є необхідним для забезпечення етичного використання технологій у сучасному суспільстві, що гарантує їх безпечне і справедливе застосування.
Посилання
Варипаєв, О. М. (2025). Філософія науки та штучний інтелект: деконструкція суб’єкта і нова онтологія пізнання. Вісник гуманітарних наук. № 7. URL: https://philpapers.org/archive/KNVGGX.pdf
Дятлова, І., Патлайчук, О., Ступак, О. (2025). Етичні виклики та перспективи філософії штучного інтелекту у XXI столітті. Науково-теоретичний альманах Грані. № 28(2). С. 66–71.
Зелінська, Д.О. (2018). Філософія як ключ до створення штучного інтелекту. Матеріали XLVII науково-технічної конференції підрозділів ИНТУ, Вінниця, 14–23 березня. URL: https://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/20448/4144.pdf?sequence=3&isAllowed=y
Іванова, О. В. (2024). Етичні виклики штучного інтелекту: антропологічний вимір людської суб’єктивності. Актуальні проблеми філології та соціології. Випуск 51. С. 72–76.
Козаченко, Н. П., Брюховецький, М. М. (2025). Машини, що говорять про душу: проблеми морального статусу та свідомості штучного інтелекту. Вісник Львівського університету. Серія: філос.-політолог. студії. Випуск 59. С. 101–112.
Мельник, Ю. М., Тодорова, С. М., Шевченко, Г. А. (2025). Філософське розуміння штучного інтелекту як технології. Філософія та управління. № 3(7). С. 1–7. URL: https://www.eu-scientists.com/index.php/fag/article/view/117/111
Стебельська, О., Федорів, Л. (2019). Сучасна філософія свідомості про перспективи створення штучного інтелекту. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. Випуск 22. С. 111–119.
Шевель, А. О. (2023). Зміна парадигми в філософії науки з появою штучного інтелекту. Актуальні проблеми філології та соціології. Випуск 45. С. 65–69.
Nikitenko, V., Voronkova, V., Kyvliuk, O., Oleksenko, R., Suhenko, V. (2024). Philosophical reflection on artificial intelligence and its impact on the development of society, human, and education. Humanities studies: Collection of Scientific Papers / Ed. V. Voronkova. Zaporizhzhia: Publishing house «Helvetica», № 19 (96). P. 67–76.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






