ЛЕГІТИМАЦІЯ ЧЕРЕЗ ОСВІТУ: ФІЛОСОФІЯ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ МАЙБУТНІХ ГРОМАДЯН
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.28Ключові слова:
легітимація освіти, мотивація до навчання, демократичні практики, типи мотивації в освіті, турбота, ШІАнотація
У статті розглянуто, як освіта формує тісний взаємозв’язок між мотивацією та легітимацією в поведінці людей. На прикладі демократичної легітимації продемонстровано, що демократичний досвід освіти прищеплює учням і студентам демократичні цінності, які мотивують їх як до навчання, так і до їхньої відповідальної поведінки як громадян у майбутньому. Демократичні практики в освіті розглянуто як джерело мотивації до демократичної поведінки – на противагу авторитарним і тоталітарним практикам. Здійснено розгляд основних характеристик мотивації в освіті – на основі огляду відповідних зарубіжних наукових досліджень. Підведено філософську основу під розрізнення типологій мотивації поведінки в освіті й типологій теорій мотивації: здійснено наголос на пріоритетності практичних настанов над абстрактними теоріями мотивації у виборі способів мотивації студентів до навчання. Виявлено взаємозалежність мотивації педагогів до викладання і їхніх учнів до навчання. Турбота про інших учасників освітнього процесу визначена як такий мотиваційний чинник, який не лише не може бути замінений штучним інтелектом, але й допомагає краще подолати виклики впровадження штучного інтелекту в освіту, які можуть знижувати у студентів мотивацію до навчання, а в педагогів – мотивацію до викладання. Легітимація вищої освіти як серед учасників освітнього процесу, так і в суспільстві загалом має базуватися на здатності сучасної освіти успішно адаптуватися до впровадження штучного інтелекту в освіту. Сучасна освіта для цього має посилити в собі інженерний і технічний складники, однак ключові завдання вищої освіти, зумовлені адаптацією до виклику, який штучний інтелект кидає сучасному суспільству, пов’язані все ж з гуманітарним складником освіти.
Посилання
Бойченко, М. (2022). Виправлення іменувань речей: примус війни в освіті і суспільному житті. Філософія освіти, 28 (1), 11–27. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2022-28-1-1
Бойченко, М., Бойченко, Н. (2025). Автономія університету: демократія проти тоталітаризму. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, 83 (2), 28–36. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2025.2.3
Дьюї, Дж. (2003а). Демократія і освіта / пер. з англ. І. Босак, М. Олійник, Г. Пехник. Львів : Літопис. 294 с.
Дьюї, Дж. (2003b). Досвід і освіта. Пер. з англ. М. Василечко. Львів : Кальварія. 84 с.
Зінченко, В., Базелюк, Н., Курбатов, С., Бойченко, М., Горбунова, Л., Мєлков, Ю., Шипко, О. (2020). Стратегії вищої освіти в умовах інтернаціоналізації для стійкого розвитку суспільства: монографія. Київ : Інститут вищої освіти НАПН України.
Култаєва, М. (2018). Філософія освіти і виховання Третього рейху: витоки, політико-ідеологічні контексти та концептуальні конструкти. Філософія освіти, 22 (1), 25–87. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2018-22-1-25-87
Мід, Дж. Г. (2000). Дух, самість і суспільство: з точки зору соціального біхевіориста. Пер. з англ. Т. Корпало. Київ : Український центр духовної культури.
Ясперс, К. (2002). Ідея університету /пер. з нім. Ідея університету: антологія. Відп. ред. М. Зубрицька. Львів, Літопис, С. 134–139.
Chuter, C. The role of motivation in learning. The Education Hub. January 20, 2020. URL: https://theeducationhub.org.nz/motivation/
Davidovitch, N., Dorot, R. (2023). The Effect of Motivation for Learning Among High School Students and Undergraduate Students – A Comparative Study. International Education Studies, 16 (2), 117–127. https://doi.org/10.5539/ies.v16n2p117
Haugsbakken, H., Brynildsen, S. (2022). A reflective practice perspective on developing professional digital competence among teachers. 15th annual International Conference of Education, Research and Innovation, 1168–1176. https://doi.org/10.21125/iceri.2022.0314.
Heidegger, M. (1983). Die Selbstbehauptung der deutschen Universität. Das Rektorat 1933/34. Hrsg. von Hermann Heidegger. Frankfurt am Main: Klostermann. 43 с.
Johansen, M. O., Eliassen, S., Jeno, L. M. (2023). “Why is this relevant for me?”: increasing content relevance enhances student motivation and vitality. Frontiers in Psychology, 14, 1184804. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1184804.
Luhmann, N. (1984). Soziale Systeme: Grundriss einer allgemeinen Theorie, Suhrkamp, Frankfurt am Main. 661 S.
Misra, D., Stensaker, B. (2024). Balancing control and legitimacy in higher education policy implementation. Studies in Higher Education, 49 (12), 2343–2356. https://doi.org/10.1080/03075079.2024.2306340
Nordmark, M. (2023). Legitimation of digitalisation in education. A case study of vocational student teachers’ lesson plans. Utbildning & Lärande, 17, 65–83. https://doi.org/10.58714/ul.v17i1.12757.
Reash, C., Larwin, K. H. (2021). Factors of Motivation in Education: Perspectives of College Students and Their Professors. Journal of Organizational & Educational Leadership, 7 (1), 2. URL: https://digitalcommons.gardner-webb.edu/joel/vol7/iss1/2
Tohidi, H., Jabbari, M. M. (2012). The effects of motivation in education. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 31, 820–824. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2011.12.148
Urhahne, D., Wijnia, L. (2023). Theories of Motivation in Education: an Integrative Framework. Educational Psychology Review, 35, 45. https://doi.org/10.1007/s10648-023-09767-9
Eskja, Vero, Edi, Puka. (2017). The Importance of Motivation in an Educational Environment. Formazione e insegnamento, 15 (1), 57–66. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/322532474.pdf
Spark, M. (1961). The Prime of Miss Jean Brodie. Macmillan.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
