РУЙНАЦІЯ СИСТЕМНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У СЕРЕДИНІ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ ШЛЯХОМ ГОЛОДОМОРІВ

Автор(и)

  • Андрій Валентинович Порубянський Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0009-0008-7374-5165
  • Олег Гарійович Предместніков Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0001-8196-647X

Ключові слова:

геноцид, Голодомор, Джеймс Мейс, історична травма, колективізація, радянська політика, Рафаель Лемкін, руйнація етносу

Анотація

У статті акцентовано увагу на тому, що використання голоду як інструменту контролю виявилося ефективнішим засобом знищення соціальних і культурних структур українського народу, ніж відкриті силові дії. Наголошується, що в науковому дискурсі, що спирається на концепцію Р. Лемкіна, Голодомор трактується як геноцид. Він включав чотири складники: нищення інтелігенції, ліквідацію УАПЦ (як «душі України»), виморювання селянства (носія традиційної духовної та матеріальної культури, способів співжиття громади та господарювання) та заселення іноетнічними елементами для стирання пам’яті й формування культури страху та табуювання травматичного досвіду. У статті ми спираємося на напрацювання Дж. Мейса, який кваліфікував Голодомор як «зброю масового знищення», спрямовану на ліквідацію української нації як політичного фактору. Аналізуються механізми руйнації соціально-культурної структури села: політика «ліквідації куркульства», діяльність «стотисячників», комнезамів та буксирних бригад («червона мітла»), які насильно вилучали продовольство, мародерствували та сприяли соціальній апатії, підриваючи економічну незалежність і здатність селянина до самоорганізації та солідарності. Особлива увага приділяється психологічним і ментальним наслідкам трагедії, що призвела до колективної історичної травми. Виокремлено чинники, що спричинили руйнування етносу, як-от: тотальне вилучення продовольства, просторова ізоляція, репресивна заборона духовних практик і моральна деградація, що в окремих випадках доходила до канібалізму. Зберігання травми простежується через механізми міжгенераційної трансмісії, що проявляється у ставленні до їжі, недовірі до влади та перевазі сімейних інтересів над спільнотними. У висновках підкреслюється, що травматичний досвід голодоморів став імпульсом для консолідації та усвідомлення необхідності здобуття Державної Незалежності як єдиної гарантії збереження ідентичності та можливості вільного розвитку й культурного поступу. Прикладом того є й нинішня війна України за Незалежність, у якій українці із 2014 року чинять опір потужному ворогу, усвідомлюючи екзистенційний характер війни та демонструючи світові незламність духу й бажання вижити й жити на своїй землі за своїми правилами, як вільна нація.

Посилання

Байкєніч, Д. Сільський актив. (2024). Глосарій Голодомору. Житомир: ТОВ «Видавничий дім “Бук-Друк”», 164–165.

Білан, С. (2011). Соціально-демографічні наслідки Голодомору 1932–1933 рр. в Україні. Історичні науки, 8, 102–109. https://enpuirb.udu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/c2dbb8ce-8488-4126-b6d3-6f6d8e91b7ef/content

Білокінь, С. (2012). Сексоти як елемент механізму державного управління в СРСР (1917–1941 рр.). Терор в СРСР. Сергій Білокінь (Київ). Персональний сайт історика України. https://www.s-bilokin.name/Terror/Seksoty.html#Anchor2

Глузман, С. (2020). Наслідки Голодомору-геноциду в Україні. Ракурс, 28 серпня. https://racurs.ua/ua/ 2697-naslidky-golodomoru-genocydu-v-ukrayini.html

Горбунова, В., & Климчук, В. (2021). Психологічні наслідки Голодомору в Україні. Історична правда, 24 березня. https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/03/24/159203/

Горова, В. (2022). Трансформація громадських традицій сільської колективної взаємодопомоги українців у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Етнічна історія народів Європи, 68, 102–112. DOI: 10.17721/2518-1270.2022.68.11

Граціозі, А. (2005). Голод в СРСР 1931–1933 та український голодомор: чи можлива нова інтерпретація? Український історичний журнал, 3, 120–131. https://shron1.chtyvo.org.ua/Gratsiozi_Andrea/Holod_u_SRSR_1931_1933_ta_ukrainskyi_Holodomor_chy_mozhlyva_nova_interpretatsiya.pdf

Гриневич, Л. (2024). Голодомор крізь призму імперіалізму. Локальна історія, 7 листопада. https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/golodomor-kriz-prizmu-imperializmu-liudmila-grinevich/

Гудзь, В. (2019). Історіографія Голодомору 1932–1933 рр. в Україні. Мелітополь: ФОП Однорог Т. В., 1153 с.

Чтиво. Електронна бібліотека. https://chtyvo.org.ua/authors/Hudz_V/Istoriohrafiia_Holodomoru_19321933_rokiv_v_Ukraini/

Дзюбенко-Мейс, Н. (2024). Тільки пам’ять може зупинити безумство воєн і ненависті. Пам’яті Джеймса Мейса. Історична правда, 2 травня. https://www.istpravda.com.ua/columns/2024/05/2/163890/

Іщенко, Є. (2020). Концепція «місць пам’яті» П’єра Нора в контексті досліджень про колективну пам’ять. Питання культурології, (36), 49–59. https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221044

Кісь, О. (2016). Колективна пам’ять та історична травма: теоретичні рефлексії на тлі жіночих спогадів про Голодомор. Україна Модерна. Міжнародний інтелектуальний часопис, 22 листопада. https://uamoderna.com/md/216-216/

Козицький, А. (2024). Безбілковий набряк. Глосарій Голодомору. Житомир: ТОВ «Видавничий дім «Бук-Друк»», 14–15.

Козицький, А. (2024). Канібалізм. Глосарій Голодомору. Житомир: ТОВ «Видавничий дім «Бук-Друк»», 79–81.

Козицький, А. (2023). Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору: монографія (2-ге вид.). Житомир: ТОВ «Видавничий дім “Бук-Друк”», 368 с.

Конквест, Р. (2009). Великий терор. Сталінські чистки тридцятих років. Луцьк: Волинська мистецька агенція «Терен». С. 9–16. Чтиво. Електронна бібліотека, 879 с. https://chtyvo.org.ua/authors/Conquest_Robert/Velykyi_teror_Stalinski_chystky_trydtsiatykh_rokiv/&S21COLORTERMS=0&S21STR=golodomoru_zaperechennja

Кульчицький, С. (2021). Голодомору заперечення. Енциклопедія історії України. (Кн. 1: А – Я). Редкол.: В. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ: Видавництво «Наукова думка», 773 с. http://www.history.org.ua/?termin=golodomoru_zaperechennja http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=

Лемкін, Р. (2009). Радянський геноцид в Україні. Рафаель Лемкін: радянський геноцид в Україні. Стаття 28 мовами. Редактор Р., Сербин, упорядник О., Стасюк. Київ: Майстерня книги, 37–42.

Maклюк, O., & Бессонова, M. (2023). Історичні колективні травми: особливості прийняття та подолання. Eminak, 3 (43), 272–293. http://10.33782/eminak2023.3(43).670 https://www.researchgate.net/publication/375628631_Istoricni_kolektivni_travmi_osoblivosti_prijnatta_ta_podolanna

Мейс, Дж. (2007). Штучний голод 1933 р. в радянській Україні: що сталося й чому? Український історичний журнал, 1, 185–200. http://resource.history.org.ua/publ/journal_2007_1_185т

Михайлова, О. (2024). Плачиндрі, шліхта, ремені й порушення священного табу: що люди їли у роки Голодомору. Факти, 23 листопада. https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20241123-plachyndri-shlihta-remeni-i-porushennya-svyashhennogo-tabu-shho-lyudy-yily-u-roky-golodomoru/

Мовчан, О. Буксирні бригади. (2024а). Глосарій Голодомору. Житомир: ТОВ «Видавничий дім “Бук-Друк”», 25–26.

Мовчан, О. Сількори. (2024б). Глосарій Голодомору. Житомир: ТОВ «Видавничий дім “Бук-Друк”», 163–164.

Наймарк, Н. (2011). Геноциди Сталіна. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 135 с.

Огієнко, В. (2013). Історична травма Голодомору: проблема, гіпотеза та методологія дослідження. Національна та історична пам’ять, 6, 145–156. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntip_2013_6_16

Орлова, Т. (2009). Українська селянка за умов колективізації та Голодомору: історіографічний аналіз. Етнічна історія народів Європи, 28, 56–64. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=eine_2009_28_9

Пастушенко, Т. (2016). «… На радість не було сил». Спогади про голод, війну, концтабори та визволення. Історична правда, 4 травня. https://www.istpravda.com.ua/articles/2016/05/4/149071/

Про Голодомор 1932–1933 років в Україні. Закон України. Документ 376–V, 28 листопада. (2006). Верховна Рада України. Законодавство України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/376-16#Text

Світова історія геноциду. Лекція Нормана Наймарка. (2015). Транскрипт і переклад: І. Бігун, за участі Л. Зарічняк. Історична правда. 15 жовтня. https://www.istpravda.com.ua/articles/560d25602670e/

Семененко, А., Кулик, В., & Цихуляк, І. (2025). Філософські аспекти колективної пам’яті: історична травма та переосмислення минулого. Науково-теоретичний альманах Грані, 28 (2), 80–87. DOI: 10.15421/172542

Сербін, Р. (2009). Концепція злочину геноциду Рафаеля Лемкіна та його аналіз українського геноциду. Рафаель Лемкін: радянський геноцид в Україні. Стаття 28 мовами. Редактор Р. Сербин, упорядник О. Стасюк. Київ: Майстерня книги, 1–30.

Сидорук, А. (2012). Велич і трагедія Джеймса Мейса. Детектор медіа, 18 лютого. https://detector.media/withoutsection/article/69697/2012-02-18-velych-i-tragediya-dzheymsa-meysa/

Терещук, Г. (2024). Рафаель Лемкін винайшов термін «геноцид». Що пов’язує правника з українцями і Голодомором? Радіо Свобода, 9 грудня. https://www.radiosvoboda.org/a/henotsyd-holodomor-zlochyny-pokarannya-ukrayina/33229220.html

Тиліщак, В. (2016). Понад 5 000 масових виступів. Як українське село чинило спротив колективізації. Історична правда, 23 листопада. https://www.istpravda.com.ua/articles/2016/11/23/149335/

Штогрін, І. (2021). «Нам досі не вірять, що таке могло бути»: розповіді представників світової Мережі нащадків Голодомору. Радіо Свобода, 27 листопада. https://www.radiosvoboda.org/a/merezhi-nashchadkiv-holodomoru-videorozpovidi/31577513.html

Sokolovska, O., Dziurakh, Y., Kristinyak, M., Petrukha, N., & Nazaruk, M. (2022). The Impact of Military Actions on Food and Labor Security. International Journal of Computer Science and Network Security, 22 (6), 582–588. DOI: 10.22937/IJCSNS.2022.22.6.72

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-26

Як цитувати

Порубянський, А. В., & Предместніков, О. Г. (2025). РУЙНАЦІЯ СИСТЕМНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У СЕРЕДИНІ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ ШЛЯХОМ ГОЛОДОМОРІВ. Культурологічний альманах, (4), 239–252. вилучено із https://almanac.npu.kiev.ua/index.php/almanac/article/view/747