ПСИХОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ КАПЕЛАНІВ І ПАСТОРІВ У РОБОТІ З ВЕТЕРАНАМИ В УМОВАХ ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню психологічної компетентності військових капеланів і пасторів у системі комплексної підтримки та відновлення ветеранів в умовах повномасштабної війни в Україні. У контексті масштабної психологічної та духовної травматизації суспільства автор розглядає трансформацію ролі духовенства, яке дедалі частіше виступає первинною ланкою допомоги військовослужбовцям і ветеранам, що переживають бойовий стрес, посттравматичний стресовий розлад, моральну травму та кризу ідентичності після повернення до цивільного життя. У дослідженні здійснено аналіз еволюції інституту військового капеланства в Україні від волонтерських ініціатив початкового етапу російсько-української війни до його офіційної інституціоналізації відповідно до Закону України «Про Службу військового капеланства». Особливу увагу приділено зміні функціонального навантаження капеланів, які сьогодні виконують не лише духовно-пастирські завдання, але й здійснюють первинну психологічну підтримку, кризову комунікацію та супровід ветеранів у процесі реінтеграції. Обґрунтовано критичну необхідність інтеграції базових психологічних знань у душпастирську практику, зокрема розуміння механізмів бойової травми, специфіки проявів ПТСР і морального ушкодження. Акцентовано, що духовна особа не має підміняти професійного психолога чи психіатра, однак повинна володіти навичками розпізнавання небезпечних психологічних станів, включаючи суїцидальні тенденції, агресивну поведінку, соціальну ізоляцію та залежності, а також здійснювати своєчасне «тепле скерування» ветеранів до відповідних медичних і психологічних фахівців. У статті проаналізовано сучасні тенденції трансформації богословської освіти в Україні, зокрема розвиток спеціалізованих освітніх програм, спрямованих на формування психологічної грамотності духовенства, капеланських компетентностей та навичок кризового консультування. Показано, що сучасне капеланське служіння дедалі більше набуває міждисциплінарного характеру, поєднуючи богословську підготовку з елементами доказової психології та психосоціальної реабілітації. Зроблено висновок, що синергія духовної підтримки та професійних психологічних підходів є ключовою умовою ефективної допомоги ветеранам і сприяє їхній успішній соціальній адаптації та поверненню до повноцінного цивільного життя. Дослідження підкреслює необхідність формування нової моделі душпастирського служіння в умовах війни, у межах якої капелан виступає мостом між духовним супроводом і системою професійної психічної допомоги.