РЕЛІГІЙНІ TIKTOK-ІНФЛЮЕНСЕРИ В УКРАЇНІ: ТИПОЛОГІЯ ТА РИНКОВА ЛОГІКА
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.2.6Ключові слова:
публічна релігійна комунікація, релігійні інфлюенсери, медіатизація релігії, цифрова релігія, релігійний авторитет, ринкова логікаАнотація
Поширення соціальних мереж трансформує публічну релігійну комунікацію: релігійні актори адапту- ють сакральні практики до вимог алгоритмів платформ, формуючи нові конфігурації авторитету та легітим- ності поза традиційними інституціями. TikTok як платформа з виразною орієнтацією на рекомендаційний алгоритм і короткий відеоформат являє особливий контекст для аналізу цих процесів. Українські релігійні TikTok-інфлюенсери постають значущими акторами публічної релігійної сфери, чия діяльність набуває спе- цифічного забарвлення в умовах повномасштабної війни. Дослідження використовує якісний порівняльний аналіз трьох кейсів методом цілеспрямованої вибірки. Теоретичну рамку складають теорія медіатизації релігії, концепція «цифрової релігії», теорія релігійного ринку та аналітика релігійного авторитету в онлайн-середовищі. Емпіричний матеріал – контент акаун- тів @war_priest, @matushka_katerina та @ivana.dopomoga – систематизовано за критеріями інституційної прив'язки, ринкової орієнтації та механізмів легітимації. Виявлено три типи релігійних TikTok-інфлюенсерів: інституційний тип з вираженою сакралізацією воєн- ного контексту; похідно-інституційний тип, що функціонує у формальній прив'язці до конфесійної інститу- ції; незалежний ринковий тип, де сакральне функціонує як товар у відкритому духовному маркетплейсі. Для кожного типу описано специфічні механізми легітимації, формати контенту та монетизаційні стратегії. Релігійні TikTok-інфлюенсери є новою конфігурацією публічної релігії в Україні, що поєднує ознаки деінституціоналізації, медіатизації та ринкової логіки. Запропонована типологія дозволяє диференціювати стратегії релігійних акторів у цифровому просторі та пропонує інструмент для порівняльних досліджень. Специфіка українського контексту – конфесійний конфлікт, воєнна мобілізація та кризова релігійність – сут- тєво модифікує загальні тенденції.
Посилання
Campbell, H. A. (2007). Who's got the power? Religious authority and the internet. Journal of Computer-Mediated
Communication, 12(3), 1043–1062. https://doi.org/10.1111/j.1083-6101.2007.00362.x.
Campbell, H. A., & Bellar, W. (2023). Digital religion: The basics. Routledge. Casanova, J. (1994). Public religions in the modern world. University of Chicago Press.
Einstein, M. (2008). Brands of faith: Marketing religion in a commercial age. Routledge.
Einstein, M., & Taylor, S. M. (Eds.). (2024). Selling the sacred: Religion and marketing from CrossFit to QAnon.
Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003342229.
Evolvi, G. (2021). Religion and the internet: Digital religion, (hyper)mediated spaces, and materiality. Zeitschrift für
Religion, Gesellschaft und Politik, 6, 9–25. https://doi.org/10.1007/s41682-021-00087-9.
Febrian, H. (2024). Visualizing authority: Religious influencers on Instagram and TikTok. Social Media + Society, 10(4). https://doi.org/10.1177/20563051241286850.
Habermas, J. (2006). Religion in the public sphere. European Journal of Philosophy, 14(1), 1–25.
Hjarvard, S. (2013). The mediatization of culture and society. Routledge.
Hjarvard, S. (2016). Mediatization and the changing authority of religion. Media, Culture & Society, 38(1), 8–17. https://doi.org/10.1177/0163443715615412.
Iannaccone, L. R. (1992). Sacrifice and stigma: Reducing free-riding in cults, communes, and other collectives. Journal of Political Economy, 100(2), 271–291.
Klymentova, O. (2022). Religious advertising in Ukraine: Political and social contexts. Cosmopolitan Civil Societies: An Interdisciplinary Journal, 14(1), 32–48. https://doi.org/10.5130/ccs.v14.i1.7969.
Müller, J., & Friemel, T. N. (2024). Meaning-making through social media. Journal of Religion, Media and Digital Culture, 13(2), 198–224.
Myers, S., Syrdal, H. A., Mahto, R. V., & Sen, S. S. (2023). Social religion: A cross-platform examination of the impact of religious influencer message cues on engagement – The Christian context. Technological Forecasting and
Social Change, 191, Article 122442. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2023.122442.
Sheldon, Z. (2024). Legitimizing religious influencers: A case study of evangelical celebrities on Instagram. Journal of Religion, Media and Digital Culture, 13(2), 173–197. https://doi.org/10.1163/21659214-13021248.
Surzhko Harned, L. (2022). Russian World and Ukrainian autocephaly: Religious narratives in anti-colonial nationalism of Ukraine. Religions, 13(4), Article 349. https://doi.org/10.3390/rel13040349.
Wanner, C. (2022). Everyday religiosity and the politics of belonging in Ukraine. Cornell University Press
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
