ФІЛОСОФІЯ УПРАВЛІННЯ СКЛАДНИМИ СОЦІАЛЬНИМИ СИСТЕМАМИ: ВІД КЛАСИЧНОЇ РАЦІОНАЛЬНОСТІ ДО СИНЕРГЕТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Анотація

У статті здійснено комплексний філософсько-методологічний аналіз еволюції управлінських парадигм від класичних механістичних моделей до сучасних синергетичних підходів. Досліджено кризу традиційної лінійної раціональності (Ф. Тейлор, А. Файоль) та обґрунтовано необхідність переходу до гнучких моделей керування в умовах глобалізації, розгортання Індустрії 4.0 та формування мережевого суспільства. Застосовуючи міждисциплінарну методологію, яка поєднує інструментарій соціальної філософії, постмодерністського дискурсу та теорії складних систем (І. Пригожин), розкрито специфіку управління як процесу фаслітації та кураторства смислів. Доведено, що в умовах фундаментальної невизначеності та турбулентності ефективне функціонування соціально-економічних інституцій вимагає відмови від директивного адміністрування на користь принципів самоорганізації, комунікативної дії (Ю. Габермас) та соціальної вкоріненості (К. Поланьї). Особливу увагу приділено трансформації державного управління та конструюванню сучасних освітніх ландшафтів, які розглядаються як відкриті, незамкнені екосистеми неперервного людського становлення. Зроблено висновок, що нова філософія управління має ґрунтуватися на етичній відповідальності, екологічній стійкості та здатності гармонізувати технологічний прогрес із гуманістичними цінностями, забезпечуючи життєстійкість складних систем у глобальному вимірі