РЕАЛЬНІСТЬ ЯК ПРОБЛЕМНИЙ ФАКТОР ІНФОРМАЦІЙНО- КОМУНІКАТИВНОГО СЕРЕДОВИЩА СУЧАСНОСТІ

Анотація

Якщо кількісні параметри приросту й екстенсивна динаміка розвитку інформаційно-комунікативного середовища сучасності не викликають сумнівів і заперечень, то до якісних, світоглядних, інтерпретаційних та аргументаційних аспектів виникає безліч запитань навіть у пересічних представників масової свідомості, не кажучи вже про репрезентантів спеціалізованої (фахової, академічної) свідомості. Фундаментальна проблема пов’язана з тим, що інформаційно-комунікативне середовище – це не суб’єкт, який функціонує на власний розсуд, а лише об’єкт та інструмент, який ті, хто наділені суб’єктним статусом, використовують для забезпечення власних (індивідуальних і корпоративних) потреб і задоволення власних (так само індивідуальних і корпоративних) інтересів. Чи можливе в такій системі координат задоволення національних інтересів, інтересів суспільства в цілому чи хоча б тієї його частини, яка перевищує корпоративний сегмент? У принципі, можливе. Однак така можливість завжди обумовлена фактором збігу інтересів – за принципом: якщо національний інтерес збігається з моїм власним, то чому б не задовольнити ще й його? Але позаяк на практиці суспільної життєдіяльності такий збіг є явищем доволі рідкісним, то національний інтерес в абсолютній більшості випадків опиняється на віддаленій периферії уваги наративів інформаційного порядку денного. Щоправда, ті, хто переслідують свої власні й корпоративні інтереси, зі зрозумілих причин не визнають цього факту; натомість вони намагаються нав’язати суспільній думці стереотип, що їхні особисті й корпоративні інтереси дивовижним чином збігаються з національними інтересами, чи навіть ще більше – що вони завжди жертвують власними інтересами, добровільно обираючи в статусі таких інтересів інтереси національні й загальносуспільні. Такий собі альтруїзм, зведений до сакрального абсолюту. Втім, ці нав’язливі стани свідомості з реальністю не мають нічого спільного