СТИРАННЯ МЕЖ У БІНАРНИХ ОПОЗИЦІЯХ У РОМАНІ ЕНТОНІ ДОРРА «УСЕ ТЕ НЕЗРИМЕ СВІТЛО»: СИНЕРГЕТИЧНИЙ, ТАНАТОЛОГІЧНИЙ ТА КОГНІТИВНИЙ ПІДХОДИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.3.35Ключові слова:
Ентоні Дорр, бінарні опозиції, синергетика, танатологія, когнітивні виміри, сенсорна наратологія, синестезія, воєнний наративАнотація
У статті досліджено нестабільність і семантичну проникність базових бінарних опозицій у романі Ентоні Дорра “All the Light We Cannot See” («Усе те незриме світло»). За допомогою синергетичного підходу в поєднанні з когнітивною поетикою, сенсорною наратологією та танатологічними студіями автор аналізує опозиційні структури світло / темрява, дитинство / дорослість, індивідуальне / колективне й обов’язок / мораль. На відміну від усталених концептуальних категорій, ці опозиції постають як динамічні й взаємозалежні конструкти, межі яких постійно розмиваються під впливом воєнного досвіду. Особливу увагу приділено репрезентації смерті та трансформації категорій життя і майбутнього в умовах Другої світової війни. Обґрунтовано, що художній наратив Е. Дорра формує поліфонічний танатологічний дискурс, у якому смерть набуває множинних символічних виявів, зумовлених індивідуальною свідомістю та культурною пам’яттю. Дослідження також доводить, що сенсорний досвід – насамперед тактильне й ольфакторне (нюхове) сприйняття – виступає одним із ключових епістемологічних принципів роману та сприяє формуванню своєрідної синестезійної моделі художньої репрезентації. Амбівалентна природа наукового знання розглядається крізь призму опозиції пізнання / руйнування, що демонструє його неоднозначну роль у воєнному контексті. За допомогою інтеграції підходів компаративістики, trauma studies (студій травми) та когнітивної літературної критики у статті доведено, що роман Е. Дорра руйнує жорсткі дихотомічні моделі мислення і пропонує більш гнучке осмислення етичних, екзистенційних і епістемологічних категорій.
Посилання
Alshayea R. M. R. A. M. (2026). Mapping Memory and Perception: The City as a Living Space in All the Light We Cannot See. Literary Cultures. Vol. 9: Conflict and Control within Public Space. Retrieved from: https://journals.ntu.ac.uk/index.php/litc/article/view/535
Anghel, F. (2020). Art puzzling war in Anthony Doerr’s “All the Light We Cannot See”. Belgrade English Language and Literature Studies: BELLS90 Proceedings, 2(2), 289–297. https://doi.org/10.18485/bells90.2020.2.ch21
Areeba, A. (2025). All the war we cannot see: sensory disorientation and phenomenological survival. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/393777690_ALL_THE_WAR_WE_CANNOT_SEE_SENSORY_DISORIENTATION_AND_PHENOMENOLOGICAL_SURVIVAL
Damian, M. (2023). The Metaphor of Light – Perspectives on Conceptual Metaphors: Case Study on Anthony Doerr’s All the Light We Cannot See. Acta Universitatis Sapientiae, Philologica. January, 14(3), 92–106. https://doi.org/10.2478/ausp-2022-0027
Doerr, E. (2016). All the light we cannot see: a novel; translated from English by O. Gordynchuk. Kharkiv: Book Club “Family Leisure Club”. 352 p.
Goh, I. (2019). Introducing touching literature: Anthony Doerr’s All the Light We Cannot See. CR: The New Centennial Review, 19(3), 241–264.
Mozaffor Hossain, Md. (2023). Cognitive and Linguistic Manifestations of a Blind Child in Anthony Doerra “All the Light We Cannot See”. Lingua Cultura, 17 (1), 93–100. https://doi.org/10.21512/lc.v17i1.9068
Shvydka, N. (2016). Archetypal-symbolic opposition of light and darkness in biblical discourse. Scientific Bulletin of Chernivtsi University, 769, 71–75.
Veill, A. (2016). “All the Light We Cannot See”, by Anthony Doerr. The Washington Post. May 5. Retrieved from: https://www.washingtonpost.com/entertainment/books/all-the-light-wecannot-see-by-anthony-doerr/2014/05/05/c2deec58-cf14-11e3-a6b145c4dffb85a6_story.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




