НАРАТИВНІ PR-СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ БРЕНДУ УКРАЇНИ В ЕСЕЇ ОКСАНИ ЗАБУЖКО «НАЙДОВША ПОДОРОЖ»

Анотація

У статті досліджено наративні PR-стратегії репрезентації України в есеї Оксани Забужко «Найдовша подорож» у контексті сучасних міжнародних комунікацій, культурної дипломатії та національного брендингу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі культурних і літературних текстів у формуванні міжнародного іміджу держави та необхідністю осмислення способів представлення українського досвіду глобальній аудиторії в умовах повномасштабної російсько-української війни. Есей розглянуто як гібридний комунікативний жанр, що поєднує ознаки літератури, публіцистики, інтелектуального сторітелінгу та стратегічних комунікацій. Метою дослідження є виявлення основних наративних стратегій, за допомогою яких авторка конструює образ України та забезпечує його культурну та комунікативну релевантність для західної аудиторії. Встановлено, що ключовими засобами репрезентації є поєднання персонального досвіду з колективною історичною пам’яттю, використання історичних аналогій та інтертекстуальних алюзій, культурний переклад українських реалій, деконструкція російських пропагандистських наративів і акцентування на громадянській стійкості українського суспільства. Особливу увагу приділено способам інтеграції українського досвіду до загальноєвропейських та глобальних культурних контекстів через звернення до впізнаваних історичних подій, символів і культурних кодів. Виявлено, що авторська стратегія спрямована не лише на інформування іноземного читача про передумови та перебіг війни, а й на формування цілісного уявлення про Україну як історичного суб’єкта, демократичну спільноту та частину європейського культурного простору. Зроблено висновок, що есеїстика в сучасних умовах може виконувати функції культурної дипломатії та інструменту національного брендингу, формувати довготривалі смислові конструкції та впливати на міжнародну рецепцію держави.