СОЦІАЛЬНА ЕКСКЛЮЗІЯ ЯК ПОРУШЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ УГОДИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.2.28Ключові слова:
соціальна ексклюзія, суспільна угода, індивідуальність, соціальна ізоляція, свобода, рівність, справедливість, державаАнотація
Події, які відбуваються в сучасній Україні та демократичному світі, загалом повертають у поле уваги науковців та широкої громадськості феномен соціальної ексклюзії. У сучасному інтелектуальному дискурсі він експлікований як процес виключення індивіда чи групи людей із соціальних відносин внаслідок обмеженого доступу до основних соціальних ресурсів, зокрема й управлінських рішень. Усвідомлення цієї проблеми стало можливим унаслідок економічних та соціокультурних трансформацій, які відбулися в епоху Відродження та сприяли усвідомленню суспільством цінності індивідуальності, закріпивши тим самим за людиною право на індивідуальне самовизначення. Поступове вкорінення в суспільній свідомості права людини на свободу (зокрема, самовираження) зумовили розробку нових підходів до розуміння завдань держави та політики низкою провідних філософів (Т. Гоббс, Дж. Локк і Ж.-Ж. Руссо). Реагуючи на виклики свого часу, вони запропонували розглядати державу як результат суспільної угоди, укладеної за вільною згодою громадян, які погоджуються передати частину своїх прав державі заради безпеки та захисту. Запропонована ними експлікація держави як результату добровільної згоди громадян, а не божественного помазання, сприяла зростанню легітимності влади, головне завдання якої в нових соціокультурних умовах полягало в розвитку справедливого та впорядкованого суспільства, у якому всі громадяни мають рівнозначне право на справедливий захист. Натомість порушення державою права людини на рівнозначну іншим свободу чи її неспроможність забезпечити рівність, яка, за умови збереження соціальної нерівності, буде достатньо корисною для найменш успішних членів суспільства, призводить до появи соціальної ексклюзії. Вона, на відміну від поширеної в класичну добу соціальної ізоляції, вказує на порушення справедливої суспільної угоди, тим самим сприяючи зростанню суспільної напруги.
Посилання
Андрейко, І. С. (2020). Соціальна ексклюзія як об’єкт соціально-політичних досліджень. Політикус : наук. журнал, 5, 23–28.
Гоббс, Т. (2000). Левіафан/ Пер. з англ. Київ : Дух і Літера, 606.
Гоян І. & Будз В. (2021). Соціальна інклюзія vs соціальна ексклюзія / Multidisziplinäre Forschung: Perspektiven, Probleme und Muster der Sammlung wissenschaftlicher Arbeiten «ΛΌГOΣ» zu den Materialien der I internationalen wissenschaftlich-praktischen Konferenz (B. 1), Wien, 9. April, 2021. Wien-Vinnytsia: List Verlag. in Ullstein Buchverlage GmbH & Europäische Wissenschaftsplattform, 172–173.
Ґелнер, Е. (2003). Нації та націоналізм; Націоналізм. Таксон, 300.
Декларація прав людини і громадянина. Конституційний Акт 1793 р. (українська). URL: https://hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1793%20(06)%2024.dekl.prav.php
Загальна декларація прав людини. Організація Об'єднаних Націй (1948). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text
Карп’як М. О. (2020). Соціальна ексклюзія в Україні: ознаки та форми прояву в сучасному суспільстві. Регіональна економіка, 2, 144–152.
Кривда, Н. & Сторожук, С. (2018). Культурна ідентичність як основа колективної єдності. International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 4(8), 2, 58–63. DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/01062018/5710
Локк, Дж. (2001). Два трактати про врядування. К.: Основи, 2001. 265.
Платон (2000). Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль, Основи, 355.
Роулз Дж. (2009). Справедливість як чесність: політична, а не метафізична (801–824). В Лібералізм: Антологія. 2-ге вид. Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. К.: Простір, Смолоскип, 1128.
Руссо, Жан-Жак. (2001). Про суспільну угоду, або принципи політичного права / Пер. з фр. та ком. О. Хома. К: Port-Royal, 349.
Савельєв Ю. Б. (2015). Соціальне включення та ексклюзія як форми взаємодії в суспільстві: евристичний потенціал соціологічних концепцій. Український соціум, 4, 61–74.
Baumeister Roy F. & Muraven, Mark (1996) Identity as adaptation to social, cultural, and historical context. Journal of Adolescence, 19, 405–416.
Böhnke, P. (2006). Am Rande der Gesellschaft – Risiken sozialer Ausgrenzung (1st ed.). Verlag Barbara Budrich. https://doi.org/10.2307/j.ctvbkjxrg
Déclaration des droits de la femme et de la citoyenne. (1791). URL: https://gallica.bnf.fr/essentiels/anthologie/declaration-droits-femme-citoyenne-0
Fischer, A. M. (2008). Resolving the Theoretical Ambiguities of Social Exclusion with Reference to Polarisation and Conflict. Working Paper, 08–90, 31.
Foucault, M. (1972). Histoire de la folie à l'âge classique. Gallimard, 585.
Hegel. (1924). Vorlesungen über die Philosophie der Geschichte. Reclam Verlag, 233.
Kabeer, N. (2000). Social Exclusion, Poverty and Discrimination: Towards an Analytical Framework. IDS Bulletin, 31(4). 83–97.
Rudert, S. (2024). Soziale Ausgrenzung: Konsequenzen, Motive und Attributionen. Psychologische Rundschau, 75 (3), 203–215. https://doi.org/10.1026/0033-3042/a000684
Silver, H. (1994). Social Exclusion and Social Solidarity: Three Paradigms. International Labour Review, 133, 531–578.
Silver, H. (2007). The process of social exclusion: the dynamics of an evolving concept. Working Paper 95. Manchester: IDPM/Chronic Poverty Research Centre (CPRC), 25.
Storozhuk, S.V. & Hoyan. I.M. (2017). Gender Equality as a Modern Phenomenon. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 11, 71–83. DOI: 10.15802/ampr.v0i11.105481
Storozhuk, S. & Petraniuk, A., et al. (2023). A healthy society: social challenges of digitalization and the ways to overcome them (the ukrainian experience). Wiadomości Lekarskie, 76 (9), 2103–2111. https://doi.org/10.36740/WLek202309129.
Theobald, Hildegard. (2008) Soziale Ausgrenzung, soziale Integration und Versorgung: Konzepte und Empirie im europäischen Vergleich. In: Künemund, H., Schroeter, KR (eds) Soziale Ungleichheiten und kulturelle Unterschiede in Lebenslauf und Alter. VS Verlag für Sozialwissenschaften. https://doi.org/10.1007/978-3-531-90815-1_9
Tilly, C. (1998). Modes of Exploitation. In Durable Inequality. University of California Press.
