SOCIAL EXCLUSION AS A VIOLATION OF THE SOCIAL CONTRACT
Keywords:
social exclusion, social contract, individuality, social isolation, freedom, equality, justice, stateAbstract
The events taking place in modern Ukraine and the democratic world in general are bringing the phenomenon of social exclusion back to the attention of scholars and the general public. In the contemporary intellectual discourse, it is defined as the process of exclusion of an individual or a group of people from social relations due to limited access to basic social resources, including management decisions. Awareness of this problem became possible as a result of the economic and socio-cultural transformations that took place during the Renaissance and contributed to the society’s awareness of the value of individuality, thus securing the right to individual self-determination.The gradual rooting in the public consciousness of the human right to freedom (including self-expression) led to the development of new approaches to understanding the tasks of the state and politics by a number of leading philosophers (T. Hobbes, J. Locke and J.-J. Rousseau). Responding to the challenges of their time, they proposed to consider the state as the result of a social contract concluded by the free consent of citizens who agree to transfer part of their rights to the state for the sake of security and protection. Their proposed explication of the state as the result of the voluntary consent of citizens, rather than divine anointing, contributed to the growth of the legitimacy of the government, whose main task in the new socio-cultural conditions was to develop a just and orderly society in which all citizens have an equal right to fair protection. Instead, the state’s violation of the human right to equivalent freedom or its inability to ensure equality, which, given the persistence of social inequality, will be sufficiently beneficial for the least successful members of society, leads to the emergence of social exclusion. Unlike social exclusion, which was widespread in the classical era, it indicates a violation of a fair social contract, thereby contributing to the growth of social tension.
References
Андрейко, І. С. (2020). Соціальна ексклюзія як об’єкт соціально-політичних досліджень. Політикус : наук. журнал, 5, 23–28.
Гоббс, Т. (2000). Левіафан/ Пер. з англ. Київ : Дух і Літера, 606.
Гоян І. & Будз В. (2021). Соціальна інклюзія vs соціальна ексклюзія / Multidisziplinäre Forschung: Perspektiven, Probleme und Muster der Sammlung wissenschaftlicher Arbeiten «ΛΌГOΣ» zu den Materialien der I internationalen wissenschaftlich-praktischen Konferenz (B. 1), Wien, 9. April, 2021. Wien-Vinnytsia: List Verlag. in Ullstein Buchverlage GmbH & Europäische Wissenschaftsplattform, 172–173.
Ґелнер, Е. (2003). Нації та націоналізм; Націоналізм. Таксон, 300.
Декларація прав людини і громадянина. Конституційний Акт 1793 р. (українська). URL: https://hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1793%20(06)%2024.dekl.prav.php
Загальна декларація прав людини. Організація Об'єднаних Націй (1948). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text
Карп’як М. О. (2020). Соціальна ексклюзія в Україні: ознаки та форми прояву в сучасному суспільстві. Регіональна економіка, 2, 144–152.
Кривда, Н. & Сторожук, С. (2018). Культурна ідентичність як основа колективної єдності. International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 4(8), 2, 58–63. DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/01062018/5710
Локк, Дж. (2001). Два трактати про врядування. К.: Основи, 2001. 265.
Платон (2000). Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль, Основи, 355.
Роулз Дж. (2009). Справедливість як чесність: політична, а не метафізична (801–824). В Лібералізм: Антологія. 2-ге вид. Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. К.: Простір, Смолоскип, 1128.
Руссо, Жан-Жак. (2001). Про суспільну угоду, або принципи політичного права / Пер. з фр. та ком. О. Хома. К: Port-Royal, 349.
Савельєв Ю. Б. (2015). Соціальне включення та ексклюзія як форми взаємодії в суспільстві: евристичний потенціал соціологічних концепцій. Український соціум, 4, 61–74.
Baumeister Roy F. & Muraven, Mark (1996) Identity as adaptation to social, cultural, and historical context. Journal of Adolescence, 19, 405–416.
Böhnke, P. (2006). Am Rande der Gesellschaft – Risiken sozialer Ausgrenzung (1st ed.). Verlag Barbara Budrich. https://doi.org/10.2307/j.ctvbkjxrg
Déclaration des droits de la femme et de la citoyenne. (1791). URL: https://gallica.bnf.fr/essentiels/anthologie/declaration-droits-femme-citoyenne-0
Fischer, A. M. (2008). Resolving the Theoretical Ambiguities of Social Exclusion with Reference to Polarisation and Conflict. Working Paper, 08–90, 31.
Foucault, M. (1972). Histoire de la folie à l'âge classique. Gallimard, 585.
Hegel. (1924). Vorlesungen über die Philosophie der Geschichte. Reclam Verlag, 233.
Kabeer, N. (2000). Social Exclusion, Poverty and Discrimination: Towards an Analytical Framework. IDS Bulletin, 31(4). 83–97.
Rudert, S. (2024). Soziale Ausgrenzung: Konsequenzen, Motive und Attributionen. Psychologische Rundschau, 75 (3), 203–215. https://doi.org/10.1026/0033-3042/a000684
Silver, H. (1994). Social Exclusion and Social Solidarity: Three Paradigms. International Labour Review, 133, 531–578.
Silver, H. (2007). The process of social exclusion: the dynamics of an evolving concept. Working Paper 95. Manchester: IDPM/Chronic Poverty Research Centre (CPRC), 25.
Storozhuk, S.V. & Hoyan. I.M. (2017). Gender Equality as a Modern Phenomenon. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 11, 71–83. DOI: 10.15802/ampr.v0i11.105481
Storozhuk, S. & Petraniuk, A., et al. (2023). A healthy society: social challenges of digitalization and the ways to overcome them (the ukrainian experience). Wiadomości Lekarskie, 76 (9), 2103–2111. https://doi.org/10.36740/WLek202309129.
Theobald, Hildegard. (2008) Soziale Ausgrenzung, soziale Integration und Versorgung: Konzepte und Empirie im europäischen Vergleich. In: Künemund, H., Schroeter, KR (eds) Soziale Ungleichheiten und kulturelle Unterschiede in Lebenslauf und Alter. VS Verlag für Sozialwissenschaften. https://doi.org/10.1007/978-3-531-90815-1_9
Tilly, C. (1998). Modes of Exploitation. In Durable Inequality. University of California Press.
