СВІТОВА, НАЦІОНАЛЬНА, ЕТНІЧНА КУЛЬТУРИ В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД

Автор(и)

  • Інна Володимирівна Гурова

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.27

Ключові слова:

сучасний культурний простір, світова культура, національна культура, етнічна культура, регіональна культурна традиція, постфольклор

Анотація

Глобалізаційні процеси докорінно змінили архітектуру світового культурного простору, вплинули на співіснування різноманітних культур. Проаналізувати та переосмислити ці перетворення допомагає структурно-функціональний аналіз, який дає змогу досліджувати не тільки структурні, а й функціональні зв’язки всередині об’єкта дослідження, а також його функціональні зв’язки із зовнішнім середовищем. У сучасному культурному просторі за критерієм спільності людей можна виділити три основні структурні елементи: світову, національну та етнічну культури, що є складною конструкцією їх поєднання. Світова культура сьогодні відіграє важливу роль в об’єднанні світової спільноти в єдине людське співтовариство та багато в чому формує смаки, пропонує певні стандарти, формує прихильності, виробляє ціннісні установки. Сфера світової матеріальної культури набуває стандартизованого вигляду, тоді як відмінності в культурному виробництві перемістилися на рівень духовної культури, у сферу світогляду, світовідчуття, свідомості, у виробництво й плекання власних цінностей, норм і смаків, що становить механізм відтворення культурної ідентичності певного народу. Пласт національної культури виявляється через сукупність цінностей, культурних форм, світоглядів, орієнтацій, художніх смаків, які створюються в межах національної держави. Нині склалася концепція мережевого (а не територіально орієнтованого) способу існування національної культури як сукупності публічних сфер, утворених ключовими акторами національного культурного життя та наділених виразною ідентичністю. Етнічна культура, або регіональна (локальна) культурна традиція, є ще одним фактором сучасного культурного простору, який виконує роль ідентифікатора та засобу збереження етнічних особливостей, незважаючи на сучасні глобалізаційні впливи. Структурно-функціональний підхід дає змогу перейти від спрощеного погляду на культуру до більш складної багатошарової картини функціонування сучасної культури.

Посилання

Ануфрієв А. (2002). Етнокультура в системі національної культури. Українознавство. Число 2(3). URL: http://archive.ndiu.org.ua/fulltext.html?id=2396 (дата звернення: 18.06.2022).

Герчанівська П. (2015). Культурологія : термінологічний словник. Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. 439 с.

Герчанівська П. (2016). Структурний аналіз: культурологічний аспект. Міжнародний вісник: культурологія, філологія, музикознавство. Вип. 2(7). С. 3–11.

Глебова Н. (2012). Вплив глобалізаційних процесів на етнокультурні ідентичності у сучасному вимірі. Соціологічні студії. № 1. С. 22–28. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/153585195.pdf (дата звернення: 26.07.2022).

Гриценко О. (2019). Культурний простір і національна культура: теоретичне осмислення та практичне формування : монографія. Київ : Інститут культурології НАМ України. 256 c.

Ґелнер Е. (2003). Нації та націоналізм. Націоналізм. Пер. з англ. Київ : Таксон. 300 с.

Денисюк Ж. (2018). Репрезентація етнокультурних цінностей у текстах постфольклору. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. № 1. С. 62–66.

Денисюк Ж. (2017). Цінності етнокультури в умовах соціокультурних трансформацій. Культура і сучасність. № 2. С. 15–20.

Кісь Р. (2005). Глобальне – національне – локальне (соціяльна антропологія культурного простору). Львів : Літопис. 300 с.

Мазурик З. (2013). Неофункціональне розуміння культури як шанс. Збруч. 16 квітня. URL: https://zbruc.eu/node/5809 (дата звернення: 10.06.2022).

Нікішенко Ю. (2018). Матеріальна культура та окремі її складові в працях етнологів та культурологів. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Музеєзнавство і пам’яткознавство». Вип. 1. С. 103–112.

Нікішенко Ю. (2004). Поняття «етнічна культура» і «традиційна культура» в етнокультурології. Наукові записки НаУКМА. Теорія та історія культури. Т. 24. С. 4–13. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/8253/Nikishenko_Poniattia_etnichna_kultura.pdf?sequence=3&isAllowed=y (дата звернення: 19.06.2022).

Садовенко С. (2021). Хронотоп української народної художньої культури як діалектична єдність традиційних та інноваційних моделей буття у просторі й часі XXI століття. Культура і сучасність. № 2. С. 29–38.

Цимбал Т. (2011). Діалектика національного та транснаціонального в сучасному світі. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки». № 940. URL: https://periodicals.karazin.ua/thcphs/article/view/1986/1667 (дата звернення: 03.06.2022).

McLuhan M. (1964). Understanding Media: The extensions of Man. New York : McGraw-Hill. 318 р.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-22

Як цитувати

Гурова, І. В. (2022). СВІТОВА, НАЦІОНАЛЬНА, ЕТНІЧНА КУЛЬТУРИ В СУЧАСНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД. Культурологічний альманах, (3), 209–217. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.27