THE IMPACT OF POST-TRUTH ON CIVIC CONSCIOUSNESS DURING PERIODS OF GLOBAL CRISES
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.22Keywords:
information security, media civic consciousness, literacy, critical thinking, manipulation, disinformationAbstract
In the context of rapid digital technology development and widespread informational influence, post-truth has become one of the most dangerous challenges to democratic societies. Global crises, war, infodemic, and economic instability intensify the need for an in-depth analysis of the transformation of civic consciousness under the pressure of the information environment. This article aims to identify the impact of post-truth on the formation and transformation of civic awareness in times of crisis, as well as to define mechanisms for counteracting this phenomenon. The study’s methodological framework integrates systemic, comparative, and critical-analytical approaches, allowing for a thorough interdisciplinary analysis of information distortions. The research results are the conceptual evolution of «post-truth» in academic discourse, identify the key mechanisms by which post-truth affects public consciousness during socio-political instability, and propose effective directions for fostering critical thinking and media literacy as strategic defense tools. The findings demonstrate that post-truth, relying on emotional appeals and simplified narratives, undermines citizens’ capacity for rational analysis, promotes fragmentation of public opinion, intensifies political polarization, and erodes trust in institutions. The author proposes a model for developing information resilience among citizens based on the gradual implementation of educational programs, enhancement of digital literacy, support for independent fact-checking platforms, and the active participation of civil society in media initiatives. The article concludes that effective resistance to post-truth is only possible through a comprehensive approach, where education, a culture of critical thinking, and civic engagement are key components. Future research should focus on developing a typology of media consumers, assessing the effectiveness of state information policy, and exploring mechanisms for ethical regulation of communication in the conditions of digital hyperreality.
References
Візниця, Ю. (2019). Проблеми дослідження феномену «постправда» у медіакомунікаційному просторі. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики, 83, 93–101. URL: http://soctech-journal.kpu.zp.ua/archive/2019/83/13.pdf.
Горбенко, Н. (2021). Постправда як феномен сучасної політики. Education and science of today: intersectoral issues and development of sciences, 3, 23–27. https://doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.v3.05
Денисюк, А. (2022). Політичний діалог в умовах глобалізаційних змін. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Питання політології», 41, 23–29. https://doi.org/10.26565/2220-8089-2022-41-03
Дротянко, Л., Ягодзінський, С. (2020). Міжкультурна комунікація і толерантність перед лицем глобальних загроз. Вісник Національного авіаційного університету, 1 (31), 15–21. https://doi.org/10.18372/2412-2157.31.14819
Журба, І. (2024). Медіа та сепаратизм: як інформаційні кампанії впливають на розвиток конфліктів. Актуальні проблеми філософії та соціології, 47, 116–121. https://doi.org/10.32782/apfs.v047.2024.21
Кіт, Н., Множинська, Р., Дятлова, І. (2024). Філософія міжкультурного діалогу та глобалізації, розуміння впливу глобалізації на сучасний світ. Науково-теоретичний альманах Грані, 27 (1), 71–78. https://doi.org/10.15421/172409
Комарова, Т. (2022). Гламурна стабільність в умовах інформаційних технологій та глобалізації. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Питання політології», 41, 15–22. https://doi.org/10.26565/2220-8089-2022-41-02
Кочубейник, О. (2022). Інфодемія як форма конкуренції проблем на публічних аренах. Проблеми політичної психології, 11 (25), 85–98. https://doi.org/10.33120/popp-Vol25-Year2022-87
Кубрак, О. (2022). До питання проблем міжкультурної комунікації (Філософський контекст). Міжкультурна комунікація в контексті глобалізаційного діалогу: стратегії розвитку: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 25–26 листопада 2022 р., м. Одеса. Львів –Торунь: Liha-Pres, 47–50. https://doi.org/10.36059/978-966-397-279-4-11
Резнік, О. (2019). Соціологічні виміри громадянського суспільства в Україні. Інститут соціології НАН України. 288 c. URL: https://i-soc.com.ua/assets/files/book/reznik.o.s/sociological-dimensions-of-civil-society-in-ukraine.pdf.
Романюк, Р., Романюк, Н. (2023). Суперечливий характер геополітики: український досвід. Регіональні студії. 32, 140–145. https://doi.org/10.32782/2663-6170/2023.32.22
Триняк, М. (2020). Лінгвістична глобалізація: ризики втрати мовної ідентифікації. Збірник матеріалів II Міжнародної науково-практичної конференції «Ціннісні орієнтири в сучасному світі: теоретичний аналіз та практичний досвід», м. Тернопіль, ТНПУ, 18–19 червня 2020 р. Тернопіль: ТНПУ, С. 3–4. URL: https://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/42152/1/ТНПУ.pdf.
Benkler, Y., Faris, R., Roberts, H. (2018). Network propaganda: manipulation, disinformation, and radicalization in American politics. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780190923624.001.0001
Egelhofer, J. L., Lecheler, S. (2019). Fake news as a two-dimensional phenomenon: A framework and research agenda. Annals of the International Communication Association, 43 (2), 97–116. https://doi.org/10.1080/23808985.2019.1602782
Elias, A., Mansouri, F. (2020). A Systematic Review of Studies on Interculturalism and Intercultural Dialogue. Journal of Intercultural Studies, 41 (4), 490–523. https://doi.org/10.1080/07256868.2020.1782861
Farkas, J., & Schou, J. (2020). Post-truth, fake news and democracy: mapping the politics of falsehood. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429317347
Gavriluță, C., Bortoș, S. (2021). The relationship between trust in media and fake news: A sociological approach. Sociologie și Asistență Socială, 1, 133–141. https://doi.org/10.47743/ASAS-2021-1-0011
Komarova, T. (2020). Challenges of identity in the information epoch: global vs local. The European Journal of Law and Political Sciences, 1, 54–57. https://doi.org/10.29013/EJLPS-20-1-54-57
Pennycook, G., Rand, D. G. (2020). Fighting misinformation on social media using crowdsourced judgments of news source quality. Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), 117 (1), 2521–2526. https://doi.org/10.1073/pnas.1806781116
Swire-Thompson, B., Ecker, U. K. H. (2018). Misinformation and its correction: cognitive mechanisms and recommendations for mass communication. The Oxford Handbook of Political Communication. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199793471.013.13
Zapata-Barrero, R., Mansouri, F. (2022). A multi-scale approach to interculturalism: from globalised politics to localised policy and practice. Journal of International Migration and Integration, 23 (2), 775–795. https://doi.org/10.1007/s12134-021-00846-w
