ВПЛИВ ПОСТПРАВДИ НА ГРОМАДЯНСЬКУ СВІДОМІСТЬ У ПЕРІОД ГЛОБАЛЬНИХ КРИЗ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.22Ключові слова:
інформаційна безпека, громадянська свідомість, медіаграмотність, критичне мислення, маніпуляція, дезінформаціяАнотація
В умовах стрімкого розвитку цифрових технологій і масових інформаційних впливів постправда набуває значення одного з найнебезпечніших викликів для демократичних суспільств. Глобальні кризи: війна, інфодемія, економічна нестабільність – актуалізують потребу у глибокому аналізі змін громадянської свідомості під тиском інформаційного середовища. Мета статті полягає у виявленні особливостей впливу феномену постправди на формування і трансформацію громадянської свідомості у кризові періоди, а також у визначенні способів протидії їй. Методологічну основу роботи становлять системний, компаративний і критико-аналітичний підходи, що дали змогу інтегрувати міждисциплінарні наукові розвідки та провести ґрунтовний аналіз інформаційних викривлень. У результаті дослідження розкрито зміст і еволюцію поняття «постправда» в академічному дискурсі, ідентифіковано основні механізми впливу постправди на громадянську свідомість у час соціально-політичної нестабільності, а також запропоновано ефективні напрями розвитку критичного мислення та медіаграмотності як стратегічних захисних аспектів. Висновки наукової праці засвідчують, що постправда, апелюючи до емоцій і спрощених наративів, підриває здатність громадян до раціонального аналізу, сприяє фрагментації суспільної думки, політичній поляризації та зниженню довіри до інституцій. Запропоновано модель формування інформаційної стійкості громадян, яка базується на поетапному впровадженні освітніх програм, посиленні цифрової грамотності, підтримці незалежних фактчекінгових платформ і активізації участі громадян у медіаініціативах. Отже, встановлено, що ефективна протидія постправді можлива лише за умови комплексного підходу, де освіта, культура критичного мислення і громадянська залученість є ключовими елементами. Подальші дослідження доцільно зосередити на розробленні типології медіаспоживачів, оцінюванні дієвості інформаційної політики держави та механізмах етичної регуляції комунікації в умовах цифрової гіперреальності.
Посилання
Візниця, Ю. (2019). Проблеми дослідження феномену «постправда» у медіакомунікаційному просторі. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики, 83, 93–101. URL: http://soctech-journal.kpu.zp.ua/archive/2019/83/13.pdf.
Горбенко, Н. (2021). Постправда як феномен сучасної політики. Education and science of today: intersectoral issues and development of sciences, 3, 23–27. https://doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.v3.05
Денисюк, А. (2022). Політичний діалог в умовах глобалізаційних змін. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Питання політології», 41, 23–29. https://doi.org/10.26565/2220-8089-2022-41-03
Дротянко, Л., Ягодзінський, С. (2020). Міжкультурна комунікація і толерантність перед лицем глобальних загроз. Вісник Національного авіаційного університету, 1 (31), 15–21. https://doi.org/10.18372/2412-2157.31.14819
Журба, І. (2024). Медіа та сепаратизм: як інформаційні кампанії впливають на розвиток конфліктів. Актуальні проблеми філософії та соціології, 47, 116–121. https://doi.org/10.32782/apfs.v047.2024.21
Кіт, Н., Множинська, Р., Дятлова, І. (2024). Філософія міжкультурного діалогу та глобалізації, розуміння впливу глобалізації на сучасний світ. Науково-теоретичний альманах Грані, 27 (1), 71–78. https://doi.org/10.15421/172409
Комарова, Т. (2022). Гламурна стабільність в умовах інформаційних технологій та глобалізації. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Питання політології», 41, 15–22. https://doi.org/10.26565/2220-8089-2022-41-02
Кочубейник, О. (2022). Інфодемія як форма конкуренції проблем на публічних аренах. Проблеми політичної психології, 11 (25), 85–98. https://doi.org/10.33120/popp-Vol25-Year2022-87
Кубрак, О. (2022). До питання проблем міжкультурної комунікації (Філософський контекст). Міжкультурна комунікація в контексті глобалізаційного діалогу: стратегії розвитку: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 25–26 листопада 2022 р., м. Одеса. Львів –Торунь: Liha-Pres, 47–50. https://doi.org/10.36059/978-966-397-279-4-11
Резнік, О. (2019). Соціологічні виміри громадянського суспільства в Україні. Інститут соціології НАН України. 288 c. URL: https://i-soc.com.ua/assets/files/book/reznik.o.s/sociological-dimensions-of-civil-society-in-ukraine.pdf.
Романюк, Р., Романюк, Н. (2023). Суперечливий характер геополітики: український досвід. Регіональні студії. 32, 140–145. https://doi.org/10.32782/2663-6170/2023.32.22
Триняк, М. (2020). Лінгвістична глобалізація: ризики втрати мовної ідентифікації. Збірник матеріалів II Міжнародної науково-практичної конференції «Ціннісні орієнтири в сучасному світі: теоретичний аналіз та практичний досвід», м. Тернопіль, ТНПУ, 18–19 червня 2020 р. Тернопіль: ТНПУ, С. 3–4. URL: https://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/42152/1/ТНПУ.pdf.
Benkler, Y., Faris, R., Roberts, H. (2018). Network propaganda: manipulation, disinformation, and radicalization in American politics. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780190923624.001.0001
Egelhofer, J. L., Lecheler, S. (2019). Fake news as a two-dimensional phenomenon: A framework and research agenda. Annals of the International Communication Association, 43 (2), 97–116. https://doi.org/10.1080/23808985.2019.1602782
Elias, A., Mansouri, F. (2020). A Systematic Review of Studies on Interculturalism and Intercultural Dialogue. Journal of Intercultural Studies, 41 (4), 490–523. https://doi.org/10.1080/07256868.2020.1782861
Farkas, J., & Schou, J. (2020). Post-truth, fake news and democracy: mapping the politics of falsehood. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429317347
Gavriluță, C., Bortoș, S. (2021). The relationship between trust in media and fake news: A sociological approach. Sociologie și Asistență Socială, 1, 133–141. https://doi.org/10.47743/ASAS-2021-1-0011
Komarova, T. (2020). Challenges of identity in the information epoch: global vs local. The European Journal of Law and Political Sciences, 1, 54–57. https://doi.org/10.29013/EJLPS-20-1-54-57
Pennycook, G., Rand, D. G. (2020). Fighting misinformation on social media using crowdsourced judgments of news source quality. Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), 117 (1), 2521–2526. https://doi.org/10.1073/pnas.1806781116
Swire-Thompson, B., Ecker, U. K. H. (2018). Misinformation and its correction: cognitive mechanisms and recommendations for mass communication. The Oxford Handbook of Political Communication. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199793471.013.13
Zapata-Barrero, R., Mansouri, F. (2022). A multi-scale approach to interculturalism: from globalised politics to localised policy and practice. Journal of International Migration and Integration, 23 (2), 775–795. https://doi.org/10.1007/s12134-021-00846-w
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
