«РОБІНЗОНИ» ЦИФРОВОГО СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.16Ключові слова:
цифровий світ, соціальні мережі, дигітальна людина, інформаційно-комунікативна ізоляціяАнотація
Цифрова революція, змінюючи наше життя, визначає нові комунікаційні можливості мережевого суспільства. Концептом мережевого спілкування є фреймова модель не лише обмеженого віщання «один-до-одного», а й форумного спілкування «один-до-багатьох». Комунікація цифрової епохи спрощується масовим застосуванням вподобайок, аватарок та піктограм, нівелює кордони між публічним і приватним, встановлює протиріччя між духовно-смисловим спілкуванням та фатичними актами мовної комунікації. Частина людей залишається поза межами цих процесів, намагаючись зберегти власну ідентичність. Метою статті є спроба скласти соціальний портрет людей, які вимушено або свідомо відмовляються від надмірного використання інформаційно-комунікаційних технологій, залишаючи за собою право зберігати інформаційно-комунікативну дистанцію. Важливо, що понятійна дефініція «робінзони», яка використовується в публікації, є стилізацією процесів інформаційно-комунікативної ізоляції людини в цифровому світі. У контексті нашого дослідження концептуалізовано образ «робінзонів» як унікальний кластер цифрового суспільства, що зберігає параметри традиційної локальності соціального життя. Визначено характерні риси «робінзонів»: надають перевагу осмисленому мовному спілкуванню, максимально обмежують присутність в інтернет-спільнотах, не прагнуть публічності, збереження приватності розглядають як проблему нової соціальної реальності, чутливі до перенавантаження від інформаційного шуму. Слід виокремити «робінзонів» покоління радянських людей індустріальної епохи, які відчувають брак цифрових навичок користувача соціальних мереж або відчайдушно намагаються зберегти образ життя за проєкцією минулого. Пошук універсальних рис здійснювався шляхом критичного аналізу і міждисциплінарного підходу, що дозволило розглянути образ «робінзонів» через локальні ситуації та обґрунтувати патерни і мотиви інформаційно-комунікативної ізоляції як загальні закономірності. На відміну від людини дигітальної, що перебуває у символічному світі віртуальної реальності та відвойовує публічність у соціальних мережах, сучасні «робінзони» живуть у реальному соціокультурному просторі. Відзначається, що для них характерними є осмисленість буття, стабільна життєспроможність до активної та продуктивної діяльності, почуття індивідуальності та свободи, здатність фокусуватися на важливих речах та досягненні цілей, наповнення життя сенсом. Вдалося проілюструвати патерни поведінки людини, уникаючи оціночної опозиції «добре – погане». Перспективними видаються наукові пошуки подальших тенденцій щодо існування кластеру «робінзонів» та їхнього місця у цифровому суспільстві.
Посилання
Абрахам К. (2020). Фокус. 4 быстрых и простых стратегий для окончательной победы над прокрастинацией / пер. с англ. Киев : Network Twenty One Ukraine. 160 с.
Digital 2023 Global Digital Overview. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2023-global-overview-report (дата звернення : 22.03.2023).
Горова С. (2017). Особа в інформаційному суспільстві: виклики сьогодення: монографія. Київ : НБУВ. 450 с.
Кірілічева В. (2021). Концепт «бесіда» («беседа») в цифрову епоху: фреймово-дискурсивне моделювання. Молодий вчений. № 3 (91) С. 231–37. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-49.
Коллинз Р. (2002). Социология философий: Глобальная теория интеллектуального изменения / пер. с англ. Н. Розова и Ю. Вертгейм. Новосибирск : Сибирский Хронограф. 1280 с.
Коляда І. (2022). Самоідентифікація людини в умовах техно-інформаційної реальності. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти. «Філософія. Педагогіка». № 1 (2). С. 23–28. DOI https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.17.
Кремень В., Ільїн В. (2022). Образ світу і людини в парадигмі дигітальної культури: психолінгвістичний аналіз. Psycholinguistics. . № 31 (2). С. 78–94.
Култаєва М. (2020). Homo digitalis, дигітальна культура і дигітальна освіта: філософсько антропологічні і філософсько-освітні розвідки. Філософія освіти. № 1. С. 8–34. DOI: https://doi.org/10.31874/2309-1606-2020-26-1-1.
Мангейм К. (1998). Проблема поколений. НЛО. № 30. С. 7 – 47.
Онищук О. (2016). Трансформація буттєвих виявів людини в просторі мережевої культури. Humanitarian vision. № 1. С. 91–96. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/hv_2016_2_1_16 (дата звернення: 8.03.2023).
Тоффлер Е. (2000). Третя хвиля / пер. з англ. А. Євса. Київ : Вид. дім «Всесвіт». 480 с.
Шмідт Е., Коен Дж. (2015). Новий цифровий світ / пер. з англ. Г. Лелів. Львів : Літопис. 368 с.