СПАДЩИНА УКРАЇНСЬКИХ КУЛЬТУРНИХ ДІЯЧІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ НАДДНІПРЯНЩИНИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.44Ключові слова:
культурологія туризму, соціокультурні процеси, туристичні топоси, національна ідентичність, ХІХ століття, культурна спадщинаАнотація
Мета дослідження полягає в аналізі ролі культурної, літературної, педагогічної спадщини видатних особистостей другої половини ХІХ століття, розвитку регіонального культурного туризму, а також у вивченні діяльності, значення й місії регіональних меморіальних музеїв в означеному контексті. Методологічну основу становить комплексний підхід, що включає аналіз наукових публікацій з питань культурного туризму, матеріали конференцій, аналітичні звіти та праці, що визначають поняття «культурного туризму». Також використано методи: історичний, системний, порівняння, аналіз і синтез, біографічний, культурологічний та аналітичний. Новизна дослідження полягає в розширенні уявлень про потенціал регіональних музеїв, пам’ятних місць як важливого фактора розвитку культурного туризму в умовах сучасних викликів. Особлива увага приділяється ролі культурної, літературної та педагогічної спадщини у формуванні туристичної привабливості Наддніпрянщини та самоусвідомленні українського етносу. Досліджено потенціал спадщини видатних українських діячів другої половини ХІХ століття як фактор розвитку туристичних топосів України, зокрема в контексті розвитку Наддніпрянщини; підкреслено важливу роль музеїв як центрів збереження історичної пам’яті, формування культурної ідентичності та розвитку туризму; особливий акцент поставлено на регіональні музеї, присвячені видатним культурним і громадським діячам, що є важливим елементом соціокультурного ландшафту держави та сталого розвитку територій.
Посилання
Галушка, А., Гирич, І., Глизь, І., Масненко, В., Монолатій, І., Присяжнюк, Ю., Шамара, С., Шандра, В. (2016). У кігтях двоглавих орлів. Творення модерної нації. Україна під скіпетрами Романових і Габсбургів. Харків. 352 с.
Дичковський, С. І. (2019). Культурний туризм як сфера реалізації дозвіллєвих технологій та віртуального досвіду. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Вип. 3. С. 89–95.
Історико-культурний туризм: український та зарубіжний досвід. (2022). Друга міжнародна науково-практична конференція: Збірник матеріалів. Київ: КНУТШ, 11.02.2022. 233 с. URL: https://goo.su/SZgbs7Z
Козар, Л. (1996). Фольклористична діяльність Бориса Грінченка. Народна творчість та етнографія. № 2-3. С. 3–10.
Культурний туризм Приазов’я: стан, виклики та стратегії. (2021). Уп. А. Романова, О. Лієв. Аналітичний звіт Асоціації індустрії гостинності України. Київ. 120 с.
Лелик, М. Б. (2021). Сучасні інноваційні проекти: як працюють мистецькі практики популяризації та переосмислення культурної та історичної спадщини України (оглядова довідка за матеріалами преси та інтернету за 2019–2020 рр.). 20 с. URL: https://nlu.org.ua/storage/files/Infocentr/Tematich_ogliadi/2020/Innova.pdf
Музей імені Бориса Грінченка пустує в окупації (2016). Радіо Свобода. URL: https://www.radiosvoboda.org/ a/27790727.html
Полікарпова, Ю. (2009). Художня література і туризм як спосіб пізнання культурної спадщини. Туристична індустрія: сучасний стан та пріоритети розвитку: Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції (Луганськ, 6–7 травня 2009 р.). Вип. 4. URL: https://goo.su/ataF3U
Родінова, Н. Л. (2007). Етнографічна діяльність Бориса Грінченка: дис. … канд. іст. наук. КНУ ім. Т.Шевченка. Київ. 231 с.
Шевченко, Н. О. (2019). Актуалізація культурної спадщини як ресурс модернізації та розвитку сучасних туристичних дестинацій. Мистецтвознавчі записки. Вип. 35. С. 49–53.
Jadir, A. (2022). Literary tourism. 13 p. URL: https://goo.su/CdY8N
Richards, G. (2011). Cultural tourism trends In Europe: a context for the development of cultural routes. In Khova- novo-Rubicondo, K. (ed.) Impact of European Cultural Routes on SMEs’ Innovation and Competitiveness. Strasbourg: Council of Europe Publishing. pp. 21–39.
