СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В АРХІТЕКТУРІ: ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ, ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ПРОФЕСІЙНІ ВИКЛИКИ

Анотація

У сучасну добу диджиталізації архітектура переживає радикальні трансформації під впливом параметричного моделювання, BIM-технологій, генеративного дизайну та штучного інтелекту. Ці інновації не лише змінюють методи проектування, а й впливають на онтологічне розуміння простору, ставлячи під сумнів гуманістичну сутність архітектури. Дослідження ґрунтується на феноменологічному, герменевтичному, критичному та постструктуралістському підходах. Феноменологічний підхід дає змогу розкрити зв’язок архітектури з людським буттям і просторовим досвідом (genius loci), герменевтичний – потлумачити архітектуру як текст культури, критичний – осмислити технологічну раціональність як форму відчуження, а постструктуралістський – деконструювати усталені архітектурні смисли в цифрову добу. Виявлено, що диджиталізація архітектури спричиняє уніфікацію простору, редукцію авторства й ризик втрати локальної ідентичності. Водночас концепція genius loci постає гуманітарним принципом, який відновлює зв’язок між технологічною ефективністю та культурною глибиною. Український контекст відбудови міст після війни демонструє потребу поєднання пам’яті, традиції та інновацій у творенні простору нової ідентичності. Обговорення. Показано, що технологічні інновації трансформують не лише архітектурну форму, а й саму онтологію простору, перетворюючи його на data-space – алгоритмічне середовище, у якому людина є не споживачем, а співтворцем середовища. Збереження гуманістичного виміру архітектури можливе через філософське переосмислення ролі технологій і відновлення діалогу між алгоритмом та людиною.