ФІЛОСОФСЬКІ ОРІЄНТИРИ ОСВІТИ В ЕПОХУ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Ключові слова:
глобалізація, сталий розвиток, освіта, гуманізм, етика відповідальності, екологічна свідомістьАнотація
У статті проведено філософський аналіз сучасної освіти в умовах глобальних викликів сталого розвитку. Акцентується увага на тому, що у ХХІ столітті освіта виходить за межі свого традиційного розуміння як соціального інституту, перетворюючись на ключовий простір, де формуються ціннісно-смислові орієнтири особистості, екологічне мислення, культура миру й етика відповідальності. Автори доводять, що технократична модель освіти, яка націлена переважно на продуктивність і конкурентоспроможність, обмежує гуманістичний потенціал навчання, спричиняє духовну дезорієнтацію та послаблює соціальну солідарність. Отже, сучасний стан освіти потребує перегляду її світоглядних основ. Методологічна база дослідження побудована на синтезі філософсько-антропологічного, аксіологічного, екологічного та культурологічного підходів, що дозволяє трактувати освіту як цілісну систему в межах тріади культура – людина – природа. Проаналізовано концепції відомих науковців, що висвітлюють перехід від інструментально-технократичної до гуманістично-ціннісної моделі навчання. Зроблено наголос на спрямованості сучасної філософії на інтеграцію екоцентризму, гуманізму, соціальної відповідальності та принципів планетарного мислення. У статті розкриваються фундаментальні поняття дослідження: екологічне мислення, ціннісно-смислова сфера, культура миру й етика відповідальності як ключові риси сучасної особистості. Така особистість здатна адаптуватись і діяти в умовах складних соціальних, культурних і екологічних викликів. Окремо досліджено ризики та суперечності впровадження філософії сталого розвитку в освітню сферу. Серед них виділяються такі аспекти, як технологічний редукціонізм, поверхневий характер екологічного дискурсу, конфлікти між глобальними і локальними підходами до виховання, ризик моралізаторства, напруження між ринковими вимогами та ціннісними орієнтирами, а також занизький рівень міждисциплінарної інтеграції. У підсумку зазначено, що сучасна освіта має розвиватися як філософський простір для формування особистості, яка володіє екологічною зрілістю, моральною відповідальністю та культурною ідентичністю. Саме така модель може сприяти становленню свідомості сталого розвитку, адекватно відповідати викликам глобалізації і зберігати духовну автономію людини в гармонії із тріадою культура – людина – природа.
Посилання
Freire, P. (1921). Pedagogy of the oppressed. https://surl.li/yudmoa
Holma, K., Huhtala, H. M., Kauppi, V. M., Kekki, M.-K., & Pulkki, J. (2025). Education for sustainable development: philosophical perspectives. Zeitschrift für Erziehungswissenschaft. https://doi.org/10.1007/s11618-025-01294-3
Husic, D. W. (2024). Reframing sustainability initiatives in higher education. Sustain Earth Reviews, 7, 5. https://doi.org/10.1186/s42055-024-00076-9
Konieczny, J. (2022). Global challenges of education for sustainable development. Edukacja Mi˛edzykulturowa, 4, 167–178. https://doi.org/10.15804/em.2022.04.11
Madavarapu, J. B., Kasula, B. Y., Whig, P., & Kautish, S. (2024). AI-Powered Solutions Advancing UN Sustainable Development Goals: A Case Study in Tackling Humanity’s Challenges. Digital Technologies to Implement the UN Sustainable Development Goals. World Sustainability Series. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-68427-2_3
Mantula, F., C. Mpofu, A., Y. Mpofu, F., George, N., & Shava, G. (2024). Qualitative Research Approach in Higher Education: Application, Challenges and Opportunities. East African Journal of Education and Social Sciences. 5 (1), 1–10. https://www.ajol.info/index.php/eajess/article/view/267012
Mendonça, S., Piovesana, G. F., & Pissolito, V. (2025). Geoethics and Sustainability: Addressing Challenges in Environmental Education for Achieving the SDGs. Sustainability, 17 (2), 574. https://doi.org/10.3390/su17020574
Morin, E. (1999). Seven Complex Lessons in Education for the Future. UNESCO. http://unesdoc.unesco.org/images/0011/001177/117740eo.pdf
Вознюк, О., Лещенко, М., Моргун, В., Москалик, Г., Овчарук, О., Піддячий, М., Рибалка, В., Самодрин, А., Тимчук, Л., Шакотько, В., & Шилов, Ю. (2022). Ноосфера Вернадського, сучасна освіта і наука: колективна монографія (Т. 2). Київ – Кременчук: ПП Щербатих О. В.
Левченков, Є. (2025). Філософські засади екоорієнтованої освітньої парадигми в умовах цифровізації та штучного інтелекту: від smart-міста до smart-освіти. Наукове пізнання: методологія та технологія, 1 (55), 25–30. https://doi.org/10.24195/sk1561-1264/2025-1-4
Матусевич, Т. (2024). Філософська парадигма наукової освіти: стратегії і практики розвитку відповідального громадянства [Дис. докт. філос. наук, Український державний університет імені Михайла Драгоманова]. Київ. https://udu.edu.ua/images/data_file/viddil_aspirant/Rady/Matysevych/dis_Matusevych.pdf
Силадій, І. (2020). Розвиток освіти в контексті основних викликів глобалізації. Освітній дискурс: збірник наукових праць, 27 (10), 60–69. https://doi.org/10.33930/ed.2019.5007.27(10)-6
Хунвей Чжан. (2024). Філософія ХХІ сторіччя в контексті глобальних екологічних завдань. Епоха глобалізаіції та глобалізація освіти: філософський погляд. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства, 2, 76–80. https://doi.org/10.20998/2227-6890.2024.2.11
Яременко, І. (2025). Концепція сталого розвитку як предмет соціально-філософського аналізу. Культурологічний альманах, 2, 339–345. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.2.41
=
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






